Верхній Салтів: Геній Місця (А.Бражник, Н.Бражник, С.Бражник). – Харків: Видавництво “Гімназія Модем”, 2004. – 1200с.; іл.

Матеріал поданої публікації підібрано і підготовлено до друку співробітниками історико-археологічного музею-заповідника “Верхній Салтів” Андрія Бражника, Ніни Бражник, Світлани Бражник за участю настоятеля Свято-Жено-Мироносицького храму м. Вовчанська отця Іоанна (Остаповича), а також дослідників салтівського городища і некрополя к.і.н. Володимира Колоди, к.і.н. Віктора Аксьонова, Генадія Свистуна, Ірини Заіки.

Історико-археологічний комплекс «Верхній Салтів» містить в собі залишки культури , що пов’язана з великим державним ранньосередньовічним утворенням — Хозарським каганатом. В науковому розумінні історико-археологічний комплекс є взірцем для вивчення старожитностей нашого краю. Це підтверджує той факт, що понад 100 років дослідники різних країн — України, Росії, Ізраїлю,

Сполучених Штатів Америки, Австрії, Швеції, Німеччини, Болгарії та Угорщини — виявляють неабияку зацікавленість у матеріалах даної пам’ятки. На підставі отриманих матеріалів можна вивчати практично всі питання розвитку ранньосередньовічного суспільства не тільки нашого регіону або країни, але й народів Євразії в цілому. Доказом тому є кілька дисертацій та монографій, а також сотні статей, які написані на матеріалах, виявлених саме у Верхньому Салтові.

Верхній Салтів багатий на старожитності козацького часу та періоду освоєння Слобожанщини, вивчення яких має не тільки наукове значення. Важливість дослідження, зберігання і пропаганди надбань матеріальної та духовної культури слобожанських часів полягає в необхідності їх використання з метою, аби ми знали, чиїх батьків діти.

Етнографія — історична наука про походження (етногенез) й історію народу, формування особливостей побуту, матеріальної та духовної культури.

Яким же був спосіб життя і матеріального виробництва, якими ж були види і форми знарядь праці, домашні ремесла й промисли, житло, господарські будівлі, одяг, прикраси, якою була специфіка харчування, психологія зі своїми неповторними моральними нормами, бачення доброго й поганого, якими були звичаї та обряди слобожан, якою була календарна структура (тобто, народно-церковний календар) в кінці XIX — на початку XX століття ?

Про все це ви дізнаєтесь, познайомившись з даною публікацією. Ви дізнаєтесь не тільки про “архаїку” — “живу старину”, а й про сучасну культурно-побутову сферу життя, фольклористику, яка тісно пов’язана з іншими ділянками традиційно-побутової культури.

Перегорнувши сторінки цієї книжки, ви одержите законне право пишатися історичним минулим краю, а також високим рівнем культури люду Слобожанщини.,

Видання розраховане на масового читача, вітчизняних та зарубіжних туристів, а також всіх, хто не байдужий до історії і культури рідного краю.

Рецензенти: С.М.Куделко, кандидат історичних наук, професор Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, заслужений працівник культури України; О.Є. Добровольська, завідуюча відділом охорони культурної спадщини управління культури Харківської обласної державної адміністрації.