Гагаріна (Соборна)
Вулиця названа в честь льотчика-космонавта Ю.О. Гагаріна. Раніше вулицю називали Соборна, бо напроти неї був побудований у 1804 році Троїцький собор, який був зруйнований після революції.
На вулиці Гагаріна знаходиться будинок, в якому деякий час жив В.Г. Колокольцов - голова Вовчанської земської управи.

Короленка (Нежутівська)
Вулиця носить ім'я російського письменника і публіциста В.Г. Короленка. Більше 200 років вулиця називалася Нежутинською, тому що першими жителями цієї вулиці були Нежути. Вулиця проходить біля міського цвинтара, серед тінистих дерев якого -знаходиться могила і пам'ятник гвардії генерал-майора О.П. Сєрашова. На обеліску надпис: «Тут похований генерал-майор Омелян Порфирович Сєрашов, який загинув смертю хоробрих за визволення Радянської Батьківщини 13.III. 1943 року». Мужній воїн Радянської армії, безстрашний командир 13-ї гвардійської кавалерійської Уральської козачої дивізії, тричі орденоносець, він загинув у боях проти німецько-фашистських загарбників за звільнення Вовчанська. Зараз одна з вулиць в районі Герлегівки, яка раніше [ називалася Піщаною, має назву Сєрашова.

Червоноармійська (Пивоварна)
Назва вулиці нагадує про діяльність червоноармійців на Вовчанщині.Так в 1919 році Харківщині загрожували денікінці. У Вовчанську був організований Вовчанський революційний батальйон, першим бойовим хрещенням якого стало визволення села Білий Колодязь від денікінців. Пізніше батальйон ввійшов до складу 78-го стрілецького полку і брав участь в обороні Курська і Орла, у визволенні Харкова, Донбасу, Ростова і Кубані, у штурмі Перекопу.
Раніше вулиця називалась Пивоварна, тому що в 1910 році на цій вулиці був побудований пивоварний завод. В 1926 році підприємство було переобладнане в ткацьку артіль "Шлях до соціалізму", основною продукцією якої були килими, хустки, доріжки. В 1944 році фабрика знову стала до ладу і почала випускати бавовняні тканини. В 1994 році було створено акціонерне товариство "Мокош".
Ця вулиця знаходиться в районі Вовчанська, який називають Герлегівка. Як свідчать старожили, район назвали так тому, що біля річки люди тримали гусей, які ґелґотали "гирли"-"гирли". Звідси і назва Герлегівка.

О.Досвітнього (Корочанська)
На садибі, де зараз знаходиться приміщення тубдиспансеру, був будинок, у якому 8 листопада 1891 року народився український письменник Олесь Досвітній (Олександр Федорович Скрипаль). Закінчивши міську школу у Вовчанську, Олександр працював писарем міської управи, а потім на цукроварні. Пізніше відбував службу в царській армії. За революційну агітацію серед солдатів був засуджений до страти, але втік за кордон. Жив у Америці, Китаї, Японії. В 1918 році Досвітній повернувся на батьківщину, писати почав у 1920 році.
Його перу належить збірка оповідань про Китай - "Тюнгуй", романи "Американці", "Хто", "Нас було троє", "Кварцит" та інші. Помер письменник у липні 1934 року. Вдячні земляки його ім'ям назвали вулицю, а раніше її називали Корочанська, бо через неї проходила дорога до міста Короча сусідньої Бєлгородської області Росії. Знаходиться це місто на річці Короча (права притока річки Нежеголь) і засноване в 1638 році.

Жовтнева (Дворянська)
Назва вулиці нагадує про історичні події, що відбулися в нашому місті під час Великої Жовтневої революції. А раніше вона називалася Дворянською тому, що в центрі міста на цій затишній вулиці проживала заміжня верхівка городян - дворяни, купці, промисловці.
Саме по вулиці Жовтневій знаходиться приміщення школи №2, яке є архітектурною пам'яткою нашого міста. Приміщення було збудовано у 1915 році під час першої світової війни полоненими-австршцями і спочатку виконувало функції лазарету. Будівля є пам'ятником архітектури конструктивного напряму стилю модерн. З 1925 року використовується як навчальний заклад.

Ігнатьєва (Залізнична)
Вулиця названа в честь командира 109 артилерійського полку 45 артилерійської бригади Ігнатьєва, який формував полк на території Вовчанського району. У 1987 році у парку біля залізниці був відкритий пам'ятник в честь воїнів 109 артилерійського полку, а вулиця переіменована в вулицю Ігнатьєва.
А раніше вулицю називали Залізнична, бо саме тут проходить залізниця, яка була прокладена в кінці XIX століття. 28 жовтня 1896 року по ній пройшов перший поїзд Бєлгород-Вовчанськ. А на клопотання Вовчанського дворянства почалося будівництво залізниці Вовчанськ-Куп'янськ. Перший поїзд пройшов із Бєлгорода до Куп'янська 1 грудня 1901 року.
За вулицею Ігнатьєва починається великий район нашого міста Кисляківка або, як раніше називали його, Кисле. Ця назва пішла від болотистої місцевості і малих озер, що знаходилися в цьому районі.

Б.Хмельницького (Шелюгова)
Вулиця названа в честь Богдана Хмельницького - гетьмана України. Вона знаходиться неподалік від річки Вовча, де росте вологолюбна рослинність, і тому її називали Шелюгова. Шелюга - це види дерев і чагарників роду верба. Як правило, вони ростуть у вологих місцях, біля річок.
Річка Вовча, що протікає через наше місто і від якої пішла його назва Вовчанськ (спочатку слобода Вовчі Води), належить до малих річок (довжина її 90км). Вона розділяє наше місто на окремі райони. Так вулиця Богдана Хмельницького знаходиться в районі, який називався Другі заводи (від слів "за водою", тобто за річкою). Взагалі природа щедро наділила наше місто своїми багатствами. Про це свідчать і назви вулиць нашого Вовчанська: Прилужна, Соснова, Прилісна, Набережна, Тіниста; провулки Шишкінський, Садовий; квартал Сонячний.

Фонтанна (Риштаки)
Це дуже незвичайна вулиця нашого міста, своєрідне природне диво. В районі цієї вулиці б'ють джерела. Це пояснюється тим, що близько до поверхні залягають підземні води і в декількох місцях вони виходять на поверхню, утворюючи джерела., вода в яких чиста, прозора, прохолодна і смачна. Люди з давніх-давен помітили ці особливості води і використовують її широко для своїх потреб. А вулицю через це назвали Фонтанна. Посеред вулиці протікає струмок, який впадає в річку Вовчу.
Ця вулиця знаходиться в районі міста, який назвався Перші заводи (від слів "за водою", тобто за річкою Вовчею). Це була околиця колишнього міста, і її заселяли мешканці навколишніх сіл, які займалися землеробством та випасали свою худобу на прилеглих до річки луках. Раніше вулицю називали Риштаки. За тлумачним словником "риштак" - жолоб, канава для стікання води.

Леніна (Бєлгородська)
Багато років цю вулицю називали Бєлгородською, бо через неї проходила дорога на місто Бєлгород, що згадується ще в літописі 1237 року, а зараз є обласним центром Росії.
На вулиці Леніна залишилось багато старих будівель, які зроблені за проектом видатного архітектора нашого міста Г.І. Харламова, який працював у Вовчанській земській управі з 1906 по 1913 рік. На початку XX століття у місті були побудовані вчительська семінарія, жіноча гімназія, реальне училище, ремісниче і міське училище, народний будинок, бібліотека, школи, лікарні, історико-археологічний музей та інші споруди.
Одним з перших цегляних будинків, який був споруджений у нашому місті, був будинок Вовчанської земської управи, будівництво якого відноситься до другої половини XIX століття. В оформленні фасадів використані стилістичні прийоми класицизму. Приміщення зараз займають відділи і служби райвиконкому. Будинок -архітектур/а пам'ятка нашого міста.