Меню сайта
Форма вхіда
Пошук
ТОП матеріалів
Найпопулярніші
Найкоментованіші
Найкращі
Найновіші
Рекомендуємо прочитати
Коммерция: Продам прибор нормализации артериального давления
Рекомендую отказаться от медикаментов! Продам прибор нормализации артериального давления.Уникальный прибор для тех кого беспокоит давление, обладает высокой терапевтической эффективностью и может быть использован в еще более широких масштабах в качестве нетравмирующего,не вызывающего каких-либо побочных осложнений немедикаментозного средства.Прибор номинировался на Нобелевскую премию в 2008г.
тел. для справок: 050-779-14-42; 093-019-00-22 Читать далее...

Коммерция: Здоровье без врачей
История--ххх: Історична довідка про створення Вовчанського районного суду
ВОВЧ@НСЬК Чт, 24-05-2018, 21:26
Вітаю Вас Гость | RSS
Кто автор?  
 Публикации
Головна » Статті » Верхний Салтов: Гений Места » Традиции

Купальське дійство
Під вечір на березі річки чи ставка збираються дівчата, приносять квіти, Марену (солом'яну або очеретяну ляльку) і сідають плести вінки. Потім приходять хлопці з Купальським деревом, закопують його і встановлюють Світовида. Ставлять символічні ворота-браму (дві зв'язані з одного боку, а з другого - розведені жердини, прикрашені зеленим гіллям, квітами, стрічками) з робленим півником угорі. Через цю браму мусить увійти до місця вчинення Купальського дійства кожен його учасник. Перед заходом сонця виходить волхв з волхвинею, лунає звук рога, всі збираються до гурту.
Волхв:
Возрадуємося нині і повіки,
Що нас звела разом святкова година
Перед Світовидом мудрим, нелукавим!
Дівчата прикрашають Купальське дерево стрічками, квітами, а під нього ставлять Марену і, водячи навколо дерева хоровод, співають:
Коло Мариноньки ходили дівоньки,
Стороною дощик іде,
Стороною, та й на мою роженьку червону
Ой на горі хвиля, при долині роса,
Стороною дощик іде,
Стороною молодий барвіночок зелений.
Сьогодні Купала, а завтра Івана,
Рано вранці сонце зійшло,
Рано вранці та й на мою роженьку червону.
Ой, на горі хвиля, при долині роса,
Стороною дощик іде,
Стороною молодий барвіночок зелений.
Волхв:
Все, що бачимо навколо, - все те Дажбог створив нам: і зорі, що сяють на небесах, і води, що наспівують нам свою тиху пісню. І землю, що годує нас одвіку…(Виходить Волхвиня). Чи все готове до свята, Волхвине-вогневице?
Волхвиня:
- Все, брате.
Волхв:
- Що ж, нехай нам щастить, хай добро захистить нас від зловорожих сил. Звернімося до духів добра і зла. Вгамуємо їх усіх жертовністю своєю, повагою із принесенням треб. Вшануймо, як колись годилось, духів.
Волхв подає Волхвині кресало для запалення жертовного вогню. Волхвиня запалює на жертовнику вогонь і кладе поверх вогню пахучі трави.
Волхвиня:
Як дар богам, на вогнище священне
Рослини я ці зараз віддаю,
Дари землі і щедрого Даж-Бога
Хай щастя зійде в рідному краю!
(знімаючи з плечей торбину з крихтами хліба та зерном):
Вам, боги світлі, даю я цю требу безкровну!
Тобі, Даж-Боже великий, володарю неба!
(сипле хліб та зерно у вогонь),
Тобі, Перуне, володарю блискавки, Боже війни:
Пошли мир і злагоду у нашому краї!
Волхв:
Підемо, вгамуємо наших мавок, русалок і берегинь,
(йдуть до берега річки):
Увесь нарід цей невгамовний,
Щоб звеселів і подобрів!
Волхвиня :(сипле в воду жменю зерна, пшона, крихти хліба)
Тобі, Водяниче, повелителю вод і сестрам твоїм - русалкам! Хай будуть води ваші чисті та живлючі! (розкидає також полин, квіти і повертається до гурту): І вам, Боги зла, Чорнобоже та Морено, даю я требу, прийміть її! (сипле зерно, хліб у вогонь). Лише на свято наше радісне вас ми не просимо. Немає тут місця для суму та незгоди! Ідіть своєю дорогою!
Волхв:
Чи всім Богам вділила ти, сестрице?
Нікого з них, могутніх, не забула?
Волхвиня:
Ні, братику. Я певна, що нікого з богів ця щедра треба не минула.
Волхв:
А коли так, то Боги мають бути вдоволені. Оберігаймо наше свято од напасті нечистих сил! Запитаймо у Богів, чи багатий наш рік буде на врожай.
Волхвині зав'язують очі й подають глек з вином. Вона підходить до Світовида, наливає вина у ріг. Волхв бере ріг від Світовида і за кількістю налитого в нього вина виголошує, яким буде рік, а вино виливає в полум'я, як требу. Ріг наповнюють знову. Волхв відпиває з нього, але перед тим виголошує:
За наш нарід многострадальний ,
За його волю й майбуття!
Нехай достаток йому родить
Любов'ю і добром напоєне життя!
(Вставляє ріг у руку Світовида)
Благословенні будьте, добрі люди!
Добро робіть, то й добре буде!
Лунає пісня “Купала на Йвана”
1-й:Купала на Йвана!
2-й: Купала на Йвана!
Удвох: На Купала нічка мала,
Всі:Купала на Йвана!
1-й: Купала на Йвана,
2-й: На Купала роса впала,
Удвох:В нас на вулиці Купала,
Всі: Купала на Йвана!
1-й: Купала на Йвана,
2-й: Пішли дівки по ягідки,
Удвох: Молодиці по суниці,
Всі: Купала на Йвана!
1-й: Купала на Йвана,
2-й: Усі дівки назбирали,
Удвох:Молода Маринка не набрала,
Всі: Купала на Йвана!
1-й:Купала на Йвана!
2-й:Та прийшлося річку брести,
Удвох: Річку брести, Дунай плисти,
Всі: Купала на Йвана!
1-й: Купала на Йвана!
2-й: Усі дівки перебрели,
Удвох: Молода Маринка потонула,
Всі: Купала на Йвана! (двічі).
Дівчата, водячи хоровод навколо купальського дерева, співають:
Наша Марина-Купалочка
Посеред моря купалася,
Посеред моря купалася,
На бережку білилася,
На бережку білилася,
Вийшла та й людям хвалилася:
“У мене личко, як яблучко,
У мене личко, як яблучко!
У мене брівки чорнесенькі,
Зовсім я дівка складнесенька!”
Всі:
Наше Купайло з верби, з верби,
А ти, Миколо, прийди, прийди
Наше Купайло убирати,
Милу дівчину вибирати.
Дівчата:
Летіли гуси білокрилі
Та й у Миколи гречку з'їли.
Хлопці:
Біжи, Марусю, лови гуси,
Цілуй Миколу в самі вуси!
Дівчата:
Ой, поцілую, не боюся,
Маю хустину - обітруся!
Хлопці:
Там за горою сучка бреше,
А там Микола гілля теше,
Теше він, теше, притинає
І сам до себе промовляє:
“Ой, слава Богу, не журюся,
Бо у неділю оженюся,
Коли не в цюю, то в другую,
Візьму Марусю молодую!”
Дівчата:
Не йди, Марусю, ні за кого,
Окрім Миколи молодого!
Волхв:
Де ти, Купайло, ночувало?
Що ти, Купайло, вечеряло?
(Відповідають, співаючи):
Хлопці:
Ночувало я на Журавлівці,
Вечеряло я хрущі в горільці!
Дівчата:
Чом ти, барвінку, не стелешся?
Чом ти, Миколо, не женешся?
Хлопці:
Я ще зелений - постелюся,
Я ще молодий - оженюся!
Чом ти, руточко, в гору не йдеш?
Чом ти, Ганнусю, заміж не йдеш?
Дівчата:
Я ще зелена - вгору піду,
Я ще молода - заміж піду !
Всі:
Нема Ганнусі більшої муки,
Як попадеш Миколі в руки.
А він тобі скаже, скаже,
Коло тебе ляже, ляже,
Буде горнути, пригортати,
Правдоньки в тебе питати.
Ти ж молодая поруч ляжеш,
Та й йому, серце,
Правди не скажеш!
Дівчата:
Я ж тобі, серце, правдоньку скажу,
Як свою руку з твоєю зв'яжу!
Всі:
Ой, там Маруся воли гнала,
Собі Івася сподобала!
Ой, летів шуляк повз вулицю,
Злапав Марусю за спідницю,
За нею Іванко:
“Гай, гай, гай, гай, гай,
Віддай Марусю, віддай, віддай!”
Хлопці:
Ой, мала нічка на Йвана,
Де ти, Марусю, ночувала?
Дівчата:
Ой, під явором зелененьким,
Зі своїм Іванком молоденьким!
Хлопці:
Ой, мала нічка-петрівочка,
Не виспалася дівочка!
Ой, коли ж їй та було спати -
Треба ж з Іванком розмовляти.
Дівчата:
Ой, на городі крокіс, крокіс,
Узяв чорт хлопців приніс, приніс!
Хлопці:
Ой, на Купала вогонь горить,
Нашій Ганнусі живіт болить!
Ой, нехай болить, нехай знає,
Ой, нехай хлопців не приймає!
Дівчата:
Ой, було літо, тепер - зима,
Ой, були хлопці, тепер - нема,
А ще така пора буде,
Що за цибулю по сім кіп буде!
Хлопці:
Ой, було літо, тепер - зима,
Ой, були дівки, тепер - нема!
Дівчата:
А ще така осінь буде -
По сто рублів дівка буде!
Всі:
А ти, Марусю, зостанься,
Зі своїм Іванком звінчайся!
Хтось із хлопців:
Сьогодні - Купала,
А завтра - Івана! Підемо, дівчата, в зелений гай!
Другий з хлопців:
А ми будемо гілляку топити!
Дівчата:
А ми не дамо! Самі заламаємо! Геть, не чіпайте! І нас не займайте!
(Розплітають купальське дерево і швидко заламують всі гілочки)
Волхв:
Дівчата, беріть всі по гілочці,
принесіть додому та й покладіть під подушку.
Нехай вам присниться суджений!
Хлопці вибирають зручний момент, але не раніш, як дівчата повністю заламають деревце, висмикують його і тягнуть до води топити. Дівчатам залишається Марена, яку вони ховають.
Хтось із хлопців:
Кидаймо Купайло у воду, та подалі, бо вже час йому купатися!
Під час потоплення дерева хтось із дівчат:
У перепелички ніжки невеличкі,
На гору не зійде Купала
Й у долині не стане на Йвана!
Друга дівчина:
А у горобейка ніжка пораненька,
На гору не зійде Купала
Й у долині не стане на Йвана!
Третя дівчина:
А у козаченька - пишна дівчинонька,
На вулицю не ходить Купала
І мир не гляне на Йвана!
Перша дівчина:
Пливи, Купайло, за водою!
Напийся, Купайло,
Водиченьки, пливучи вздовж річеньки.
Друга дівчина:
Зійди росою-дощиком,
Впади рясним дощиком!
Цебром, відром, дійницею
Над нашою пашницею!
Всі:
Пливи, Купайло, за водою!
Хтось із хлопців голосно вигукує:
Купався Іван - не минеться й нам!
Купався Мусій - не минеться й усім!
Хлопці хапають одну з дівчат (за її згодою), беруть за руки-ноги й несуть до річки, занурюються у воду з головою, але тільки один раз, не випускаючи з рук, при цьому тричі приказують:
Дівчина Купала в помийницю впала!
Йя, козаченько купав, чому не хапав?
Відпускають дівчину, ловлять іншу й чинять з нею так само і т.д., доки не набридне. Потім беруть відра з водою й вигукують:
Хто не хоче ся купати - того будемо обливати!
Хлопці швидко і спритно обливають дівчат з рук або з відер. Потім всі знову збираються до гурту. Дівчата, удаючи, що ображені, стають окремо, хлопці - напроти і співають:
Хлопці:
А ми поле виорем, виорем!
Ой, дід-ладо, виорем, виорем!
Дівчата:
А ми просом засієм, засієм!
Ой, дід-ладо, засієм, засієм!
Хлопці:
А ми просо витопчем, витопчем!
Ой, дід-ладо, витопчем, витопчем!
Дівчата:
А чим же вам витоптать, витоптать?
Ой, дід-ладо, витоптать, витоптать?
Хлопці:
А ми коней випустим, випустим!
Ой, дід-ладо, випустим, випустим!
Дівчата:
А ми коней займемо, займемо!
Ой, дід-ладо, займемо, займемо!
Хлопці:
А ми коней викупим, викупим!
Ой, дід-ладо, викупим, викупим!
Дівчата:
Ми на купчу не глянем,не глянем!
Ой, дід-ладо, не глянем, не глянем!
Хлопці:
Ми сто рублів кладемо, кладемо!
Ой, дід-ладо, кладемо, кладемо!
Дівчата:
Сто рублів - не гроші, не гроші!
Ой, дід-ладо, не гроші, не гроші!
Хлопці:
А ми дамо тисячу, тисячу!
Ой, дід-ладо, тисячу, тисячу!
Дівчата:
Тисяча - не гроші, не гроші!
Ой, дід-ладо, не гроші, не гроші!
Хлопці:
Ми бабусю додамо, додамо!
Ой, дід-ладо, додамо, додамо!
Дівчата:
Ми бабусі не хочем, не хочем!
Ой, дід-ладо, не хочем, не хочем!
Хлопці:
Ми дівоньку додамо, додамо!
Ой, дід-ладо, додамо, додамо!
Дівчата:
Ваша дівка в знадобі, в знадобі!
Ой, дід-ладо, в знадобі, в знадобі!
Хлопці:
Бувай, дівка, здорова, здорова!
Ой, дід-ладо, здорова, здорова!
В цей час молодиці готуються варити вареники, гріють воду на вогнищі, розкладеному в окремому, спеціально вибраному для цього затишному місці. Хлопці допомагають підтримувати вогонь і збирають хмиз для Купальської ватри, готуючись її розпалювати.
Кілька хлопців та дівчат тягнуть козуб із старим мотлохом. Хтось вигукує:
Хлопці, ану збираймо хмиз,
та розпалюймо нашу ватру,
гуляти будемо!
Якщо поблизу є якийсь пагорб, то з нього пускають вниз вогняне колесо (старе запалене колесо від воза, тачки тощо, попередньо облите смолою, дьогтем чи будь-чим, що горить). Якщо немає пагорба, то запалене колесо котять по дорозі до місця Купальської ватри, котру розпалюють саме від вогняного колеса - символу сонцевороту. Коли розгориться ватра, кожен присутній має урочисто вкинути до неї щось із старого мотлоху, гучно приказуючи (поодинці чи всі разом):
Гори, гори, сухий дубе,
Паше плам'я тебе дуже!
Паше плам'я через воду, через воду та й на слободу!
Всі співають пісню “Почала діброва горіти”.
Заспівувач (голосно):
Почала діброва горіти, горіти,
Удвох:
Стали старі баби гасити, гасити!
Всі (тихенько):
Та вода по каменю, та вода по білому
Стиха йде, стиха йде.
Заспівувач:
Решетом воду носили, носили,
Вогню не згасили, не згасили!
Та вода по каменю…
Почала діброва горіти, горіти,
Стали парубочки гасити, гасити!
Та вода по каменю…
Шапками носили, носили, носили,
Вогню не згасили, не згасили, не згасили!
Та вода по каменю…
Почала діброва горіти, горіти!
Стали дівчаточка гасити, гасити.
Та вода по каменю…
Відрами носили, носили, носили
Та й вогонь згасили, згасили, згасили!
Всі (тихенько):
Та вода по каменю, та вода по білому
Стиха йде, стиха йде!
Всі (голосно, двічі):
Та вода по каменю, та вода по білому
Стиха йде, стиха йде!
Волхв:
От які дівчата вправні, навіть вогонь приборкують!
А з вогнем вже звісно, які жарти -
Часом не минаються
Й довго пам'ятаються!
Купальське вогнище розгоряється все дужче й дужче. Всі, що стоять навкруг, співають пісню “Через наше село”:
Через наше село та й летіло помело!
Стовпом дим, стовпом дим!
Вогню! Світи нам ясно-красно, вогню!
Григорова голова зайнялася була
Та й горить, та й горить!
Вогню!
А Тетяна з радощами носить воду пригорщами
Та й гасить, та й гасить!
Вогню!
Що заллє - то й займеться,
То Тетяна засміється!
Всі (голосно):
Купала на Йвана!
На горі вогонь горить,
Хлопцям голова болить,
Калино-малино, ягода червона!
Ой, нехай болить, хай знають,
Хай Купала не займають!
Калино-малино, ягода червона!
Маринонька тут була,
В Дунаї втонула,
Маринонька потонула, наверх кісонька зринула,
Всі (гучно):
Купала на Йвана!
(ще гучніше!)Вогню! Світи нам ясно-красно!Вогню!
(якнайгучніше!)Вогню! Світи нам ясно-красно!Вогню!
Коли ватра запалає досить яскраво, всі розступаються і роблять навколо неї велике коло. Хтось із хлопців вигукує:
Гей, громадо, розступись!
Хай ватра палає!
Хто очиститися хоче -
Крізь неї стрибає.
Починають стрибати через ватру: хлопці з одного боку, дівчата назустріч їм. Дітлахи стрибають через кропову.
Потім відбуваються грища:
ПЕРЕКИДАННЯ ВІНКІВ
Дівчина кидає свій вінок через ватру, а його з іншого боку намагаються впіймати. Якщо впіймає дівчина - кидає назад, а там теж ловлять. Коли впіймає хлопець, то бере дівчину, що кидала вінок, за руки і йде з нею стрибати через ватру, не рознімаючи рук. Волхв і Волхвиня уважно спостерігають за стрибанням, роблячи висновок, чи вдала пара. Якщо пара, стрибаючи, не роз'єднає рук, а іскри від ватри полетять услід за ними, значить пара - вдала, і в неї є надія на майбутнє. В іншому разі - надія даремна.
“ДІВЧИНА В ЧУБРІ”
Дівчині надівають на голову чубр, або просто зав'язують очі хусткою. Вона йде по колу й вибирає собі пару. Кого вибере, з тим і мусить стрибати. Їй розв'язують очі. Вона бере за руку вибраного хлопця і разом стрибають через вогнище. Долю визначають так само, як і при перекиданні вінків.
КУМУВАННЯ
Дівчина знімає вінок, стають з майбутнім кумом по різні боки вогнища, і цілуються через вогнище крізь вінок. Це зробити досить складно, але для тих, що хочуть по-справжньому стати кумами, бажання забезпечить успіх.
ПОБРАТИМСТВО
Два парубки беруться за руки, розганяються і стрибають через вогнище так, щоб руки не розійшлися. Потім волхв наливає їм у кухлі вина, вони одночасно випивають вино, переплівши руки (як “на брудершафт”), а потім обов'язково обнімаються й цілуються навхрест.
ПОСЕСТРИНСТВО
Так само, як і побратимство, тільки без вина. Цілуються обов'язково без вінків, а потім їх надівають.
СПАЛЕННЯ МАРЕНИ
Хтось із хлопців:
Хлопці, нарешті знайшли Марену!
В кущах сховалась. Чи будемо палити?
Чи хай собі?..
Всі:
Будемо, будемо, тягніть сюди її!
(Приносять Марену)
У вогонь Марену,
хай завтра нам Сонце ясне світить!
У вогонь!
Спалюють Марену, співаючи:
Вогню! Гори нам ясно-красно! Вогню!
Вогню! Гори нам ясно-красно! Вогню!
ПОТОПЛЕННЯ ВІДЬМИ
До вогнища нишком підкрадається відьма, краде вогонь, витягуючи з ватри тріску чи полінце й тікає.
Хтось з хлопців:
Гвалт, громадо! Хтось он хоче наш вогонь вкрасти!
Другий:
Так то ж відьма!
А ну хапайте її та швидше топіть,
бо ще й лиха наробить!
Всі гуртом наздоганяють відьму, віднімають поліно, задирають сукню, шмагають кроповою, а потім тягнуть до води й кидають у річку, приказуючи:
Згинь, нечиста сило!
Змийся з водою!
Геть вітром завійся!
Ті, що ловили відьму і трималися за неї, мусять очиститися вогнем, тобто, тричі перестрибнути через ватру.
ВЕЧЕРЯ
Тим часом - готові вареники.
Хтось вигукує:
А чи не час, бува, нам до господині на вареники?
Господиня:
Авжеж, авжеж, просимо всіх, хто сьогодні добре співав і розважав! Хто ж стояв, дивився, нехай і тут подивиться!
Просимо ласкаво!
Кожен бере загострену лозинку і йде до макітри з варениками. Добре повечерявши, поспівавши, збираються біля річки, де починається обряд пускання на воду вінків та ворожіння. Після трапези Волхв і Волхвиня залишають гурт, надаючи можливість молоді побути без нагляду.
ПУСКАННЯ НА ВОДУ ВІНКІВ
На узбережжі хлопці готують плетені з лози або збиті з трісок хрестовини для вінків. У центрі хрестовини закріплюється невисока свічка.
Кожна дівчина кладе на хрестовину свій вінок і пускає на воду, кілька разів приказуючи:
Суджений-ряджений,
Пливи за водою, де моя доля!
За правилами, дівчата пускають одночасно по два вінки - для себе й для свого судженого, уважно стежачи, як ті пливуть. Якщо вінки пливуть довго поруч і зближуються, то є надія на здійснення задуманих сподівань. Коли вінки розходяться, то пари - не буде. Якщо гасне свічка, або вінок крутиться на одному місці, це погана прикмета. Найчастіше вінки пливуть практично разом і лише поодаль, коли їх не можна вже розрізнити, - або свічка гасне, або котрийсь із вінків відхиляється убік, - важко дівчині зробити певний висновок про свою долю. Головне ж у тім, що вінок пливе, ніде не застрявши, і свічка не гасне, бо саме те дає надію на сталий перебіг обставин, надію на відсутність будь-яких непнредбачених подій у житті.
ГУРТОВА КУПІЛЬ
Після пускання вінків - ритуальна купіль молоді - очищення водою. Купаються ті, що очистилися вогнем, тобто, стрибали через ватру. Хлопці та дівчата йдуть подалі від ватри, вибирають глухе місце, роздягаються і одразу гуртом кидаються у воду. Жарти, пустощі. Але при цьому всі поводяться пристойно, без дикунства. На глибокі місця не заходять, бо вважається, що водяник та русалки можуть когось вкрасти.
Такі крадіжки й розігрують: хлопці пірнають, намагаючись зненацька ухопити когось із дівчат за ноги, а дівчата - хлопців. Закінчується тим, що водяник, незважаючи на застереження, всерівно краде якусь дівчину, а русалки - хлопця. Здіймається гвалт, і всі починають шукати тих, що пропали. Найчастіше хлопець з дівчиною змовляються і, відбившись від гурту, ховаються десь в очереті чи траві. Зрештою їх знаходять.
Вони прикидаються непритомними, удаючи, що нічого не пам'ятають: адже хлопця русалки залоскотали до нестями, а дівчину водяник так застрахав, тягнучи на дно, що в неї від переляку все тремтить і зуб на зуб не потрапляє. Обох прочуняють, жартома скубучи, й жаліючи. Допитуються до найдрібніших подробиць, наприклад:
Іванку, ну признайся, що з тобою чинили русалки?
Яка з них тебе краще голубила?
Подивись, чи немає її серед нас?
Хлопець “з неохотою” починає “дещо” пригадувати і на свій розсуд фантазувати, описуючи русальчини пестощі. Потім уважно придивляється до кожної з дівчат.
Звичайно ж, він знаходить серед них ту, що дуже схожа на чарівну русалку. А може то і є справжня русалка? Звичайно ж всі гуртом накидаються на неї, беруть за руки-ноги і під гвалт кидають у воду.
У “непритомної” дівчини так само допитуються про водяника, про те, що він хотів з нею зробити і хто з хлопців за прикметами нагадує їй того водяника. Дівчина також фантазує і зрештою вказує на котрогось із хлопців. Того, як і “русалку”, гуртом кидають у воду.
ПОШУКИ КВІТУ ПАПОРОТІ ТА ІНШІ РОЗВАГИ
Натішившись вдосталь на воді, вбираються і вертають до вогнища, де “русалки” та “водяник” очищуються вогнем, стрибаючи через ватру.
Той, хто змерз, гріється біля вогню, а хто - ні, збирається до лісу шукати квіт папороті. Бажаючі розбиваються на невеликі гурти (по кілька осіб), а то й попарно, і розходяться в пошуках своєї долі. Останні лишаються біля ватри, продовжуючи дійство.
Тут, біля вогню, дівчата мають можливість продемонструвати свою вроду, красу свого тіла, вміння танцювати і чарувати хлопців. Знов - співи, жарти.
Стомившись від них, починають оповіді про дивні випадки “з життя”, розповідають легенди, казки, різні чудернацькі й “жахливі” історії.
Вогнище горить до зорі. Поступово вертаються “шукачі щастя”. Чекають, доки не зберуться всі учасники дійства. Нарешті всі зібрались.
Вмившись досвітньою росою, гасять вогнища, прибирають навколо територію.
Стомлені, але щасливі, розходяться по домівках.
Категория: Традиции | Додав: volchansk (21-08-2006)
Переглядів: 2625 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 4.0/2 |
Автор вместо комментариев предпочел обсуждать материал в этой теме форума.
Категорії каталога
Традиции [13]
Археология [18]
История [27]
Культура [3]
Природа [4]
Информация [7]
Міні-чат
Опитування
На каком мониторе Вы обычно смотрите этот сайт?

[ Результаты · Архив опросов ]

Всего ответов: 183
Друзі сайту

наша кнопка
Волчанск (Украина) - сайт земляков

Статистика

Онлайн всього: 1
Гості: 1
Користувачі: 0
Copyright "Bank e-Day" © 2018