Коммерция: Продам прибор нормализации артериального давления
Рекомендую отказаться от медикаментов! Продам прибор нормализации артериального давления.Уникальный прибор для тех кого беспокоит давление, обладает высокой терапевтической эффективностью и может быть использован в еще более широких масштабах в качестве нетравмирующего,не вызывающего каких-либо побочных осложнений немедикаментозного средства.Прибор номинировался на Нобелевскую премию в 2008г. тел. для справок: 050-779-14-42; 093-019-00-22 Читать далее...
Відкриття салтівсько-маяцької археологічної культури
Все життя і творча праця Бабенка В.О. були пов'язані з Вовчанщиною. Тут він народився, провів дитинство, дістав освіту, розпочав педагогічну та дослідницьку діяльність, став (разом з В.Г. Колокольцовим) творцем Вовчанського Музею Старожитностей, де директорував з 1911 до 1937 року. У своїй науковій діяльності Бабенко В.О. був пов'язаний з інститутом Археології АН УРСР та Московським Археологічним інститутом, друкував свої наукові праці, приймав участь в Археологічних з'їздах. Основною заслугою В.О.Бабенка є те, що йому випало на долю стати першовідкривачем салтівської археологічної культури.
Після закінчення Вовчанської педагогічної семінарії, 1897 року, Бабенка В.О. було направлено вчителювати до земської школи с. Верхній Салтів Вовчанського повіту Харківської губернії. З першого дня приїзду до села він розпочав оглядати місцевість і на високому березі Сіверського Дінця знайшов розкидані брили різнокольорового піщаника, фрагменти кам'яної кладки якоїсь споруди, поряд - вал, рів. Він зрозумів, що то залишки старовинного городища про яке згадували козаки в “челобитной” царю 1659 року. Василь Олексійович розпочав розпитувати місцевих старожилів-селян, записувати перекази про минуле Верхнього Салтова, зіткнувся з розповідями про вимивні потоками весняної води старовинні предмети, металеві прикраси. Звідки взялися на великій глибині такі тендітно вироблені, вкриті прозеленню речі? “Собирая сведения у местных крестьян о находках ими человеческих костей, черепов и отдельных металлических древних предметов, вымытых в оврагах весенней водой, мне, заинтересованному их находками, совершенно неожиданно удалось открыть сначала одну, а потом еще несколько уцелевших от размыва катакомб с сохранившимися в них древними погребениями. Обследуя обрывы в оврагах, с их трещинами, мною было пробито незначительное отверстие в пустую камеру, в которой открыты были несколько человеческих костяков неплохой сохранности, при них многочисленные предметы, состоящие из глиняного кувшина, металлических наборов украшений, оружия, стеклянных бус и проч. В соседних обрывах открыты были еще несколько таких камер и с такими же древними находками. В результате, летом 1900 года открыто было 12 катакомб, содержащих 282 древних предмета. О своем открытии древнего катакомбного могильника сообщено было тогда же директору музея Древностей при Харьковском университете профессору Редину, Археологической комиссии и Московскому Археологическому обществу. От университета весной 1901 г. командированы были студенты, в то время молодые археологи Ефименко П.П. и Воронец, которые открыли в свою очередь погребение коня в богатой збруе. Таким образом было подтверждено мое открытие интересного для науки могильника. Вслед за этим предварительным комитетом по устройству в Харькове в 1902 г. Археологического съезда в Верхний Салтов отправлена была ученая экспедиция под руководством профессора Багалея Д.И. и сотрудников ее проф. Покровского, Трефильева, студентов Ефименко и Воронца. Эта экспедиция произвела уже систематические раскопки и в свою очередь открыла при моем непосредственном участии 17 катакомб, давших 742 предмета археологических памяток. В следующем 1902 году раскопки продолжал А.М.Покровский тоже при моем участии. Открыто 27 катакомб при 621 научных предметах. Мною раскопано отдельно 8 катакомб при 175 предметах. Тогда же, знакомясь с могильником, раскопки производила Председатель Московского Археологического общества Уварова, открыв 2 катакомбы при 55 находках древней культуры. Таким образом, первоначальные раскопки вместе взятые дали всего 65 катакомб при 1593 экспонатах для археологической выставки, устроенной в Харькове в 1902 году при университете к XII Археологическому съезду. При докладах о салтовском могильнике съезд приветствовал это важное для науки открытие и выразил пожелания в дальнейшем исследовании открытой салтовской культуры виновникам ее открытия, представляя отчеты и доклады будущим Археологическим съездам…”, - відзначав Бабенко В.А. у праці “История открытия и исследования Салтовского могильника”. Так несподівано молодий сільський вчитель став першовідкривачем нової невідомої культури, яку було названо Салтівською - за місцем першої знахідки.
Завдяки цьому відкриттю своєрідно склалась доля В.О.Бабенка.---ссылка...
