Телефони: (38-05741) 7-83-42, (38-0572) 95-43-61

E-mail: gromix@mail.ru

Дата заснування музею та заповідника: 1899 рік, 21 жовтня (музей), 1997 рік, 20 жовтня (музей-заповідник). Його попечителями є: Харківське обласне управління культури, Вовчанська районна державна адміністрація, Вовчанська районна рада.

Визначні дати в історії Верхньосалтівського музею-заповідника

1899 рік, 21 жовтня. Майбутній першовідкривач Салтівської археологічної культури, земський учитель Василь Олексійович Бабенко в одній з кімнат земської школи села Верхній Салтів відкрив музей, експозиція якого складалась з предметів старовини, підшивок періодичних видань, колекцій комах, гербарію. Збирання цього матеріалу В.О. Бабенко розпочав ще під час навчання у Вовчанській педагогічній семінарії. Поповнювався музей предметами, що у великій кількості потрапляли до рук селян під час обробітку грунту, навіть під час прогулянок – дуже багатий культурний прошарок в селі та за його межами. Усі ці знахідки місцеві жителі приносили до шкільного музею.

1919 рік. Під час громадянської війни 1919 року Верхньосалтівський музей було закрито, експонати було перевезено до Вовчанського музею, директором якого з моменту відкриття (1912 рік) став Василь Олексійович Бабенко.

Зима 1923 року. Селяни-верхньосалтівчани в хаті-читальні відкрили музей, експозиція якого складалася з археологічних предметів, знайдених на місцях стародавніх верхньосалтівського городища, селища та некрополя. Частина експонатів була передана Вовчанським музеєм. Як довго він проіснував, відомостей нема.

1948 рік. У заново розбудованій Верхньосалтівській школі з ініціативи вчителя Костя Васильовича Безкровного було відкрито музей, експонатами якого слугували стродавні предмети, знайдені учнями та їх батьками в селі та на його околицях. У музеї була також експозиція, присвячена часам Великої Вітчизняної війни. Закінчив свою діяльність шкільний музей у 1960-ті роки. Це був час будівництва Печенізького водосховища, коли школа потрапила в зону затоплення. Музейні предмети було передано до Вовчанського краєзнавчого музею.

1989 рік. Ідея створення музею виникла у археолога В.Г. Бородуліна, який довгий час займався дослідженнями салтівської археологічної культури. Він почав підбирати матеріал для майбутньої музейної експозиції. За підтримки Харківської обласної та Вовчанської районної адміністрації у сільському клубі, на площі 40 кв. м., було створено експозицію «Салтівська археологічна культура», кількість експонатів якої становила понад 300 одиниць.

1997 рік. Музей-заповідник «Верхній Салтів» отримав офіційний статус. З'явились нові співробітники, почали рости фонди. Свою особисту етнографічну колекцію до музею передала родина Ю.М. Бражник. Завдяки наявності цих предметів було відкрито відділ «Етнографія Слобожанщини», дуже популярний нині серед відвідувачів. Музейна колеція поповнюється новими надходженнями, надбаними під час етнографічних та історико-краєзнавчих експедицій по селах Вовчанського району. Здійснення цих експедицій стало можливим завдяки допомозі людей, небайдужих до долі нашої культурної спадщини.

Основні цифри (станом на 2003 рік)

Площа музейної експозиції – 518 м. кв.

Кількість експонатів – понад 3 тис.

Музейний фонд – 4 тис.

Кількість відвідувачів (щорічно) – до 4 тис.

Музейна експозиція складається з чотирьох розділів:

Розділ 1. Археологія

У 1-й залі можна познайомитися з історією краю часів кам'яного віку, доби міді та бронзи, раннього віку. Експозиція створена на основі остеологічних та археологічних матеріалів, що розповідають про найдавніший період історії Вовчанщини. Експонуються фрагменти кісток тварин часів міжльодовикового періоду: кістки мамонтів, шерстистих носорогів, великорогих оленів, скам'янілі молюски тощо.

Розділ 2. Історія

У музейній експозиції – окремий комплекс, присвячений «Слову о полку Ігоревім». Серед експонатів – текст «Слова» старо-слов'янською мовою та його художні переклади на українську, білоруську та російську мови. Відвідувачі можуть познайомитись з історико-краєзнавчим дослідженням «Зв'язок салтівської народної топоніміки з подіями 1185 року, змальованими в «Слові о полку Ігоревім».

Розділ 3. Етнографія

Майже 100 років тому В.О. Бабенко почав збирати для місцевого музею етнографічні матеріали, але з тих речей мало що уціліло. Сьогодні працівники Верхньосалтівського музею-заповідника регулярно організують етнографічні експедиції, завдяки чому вдалося збудувати один з найцікавіших розділів експозиції. У вітрині представлений тематичний комплекс «Сільськогосподарська культура. Землеробна техніка. Скотарство». Далі в експозиції відображені ремесла, які були розвинуті у Верхнім Салтові на межі XIX-XX століть. Це деревообробка, металургія та обробка заліза, виготовлення волокна з коноплі та ткацтво, гончарство, бджільництво. У розділі «Поселення. Двір. Житло» відтворено інтер'єр селянської хати. Окремим розділом в експозиції музею виступає постійно діюча виставка «Сучасні художні ремесла верхньосалтівчан». Гордість музею - колекція слобожанських рушників. Співробітниками музею-заповідника під час етнографічних експедицій по селах Вовчанського району зібрано цікавий матеріал, що торкається використання рушників в обрядовості.

Розділ 4. Краєзнавство в особах та подіях

Цей розділ музейної експозиції знаходиться у стадії формування: ведуться інтенсивні дослідження персоналій і найважливіших подій, пошук матеріалів. Сьогодні відвідувачі можуть дізнатися про тих, хто залишив свій слід в історії села: козацьких вантажків Якова Острянина та Івана Семенова; етнографа, географа, історика Пасека Вадима Васильовича; мецената, голову земської управи Вовчанського повіту Колокольцова Василя Григоровича; першовікривача Салтівської культури Бабенка Василя Олексійовича; першу жінку-професора, етнографа та історика Єфіменко Олександру Яківну; родину Бутусів та багатьох інших.

Колектив верхньосалтівського музею-заповіднику особливо натхненно працює з публікою, використовуючи найрізноманітніші форми спілкуваня з дітьми і дорослими, місцевими жителями і гостями краю. По музейній експозиції проводяться різні тематичні екскурсії. Відвідувачі також мають можливість побувати на стародавньому Салтівському городищі і селищах, побачити на власні очі археологічні розкопки некрополя. Працівники музею виїздять на підприємства та у школи Вовчанщини з лекціями різноманітної тематики (“Природа краю”, “Старовинне місто Савгар”, “Верхній Салтів у половецькі часи”, “Етнографія краю”, “Слобожанський фольклор”, “Краєзнавство у персоналіях” тощо), проводять краєзнавчі конференції, уроки з народознавства, ігрові заняття, консультації. Особливою популярністю серед публіки користуються фольклорні вечори, свята за старовинними обрядами, уроки писанкарства та народної вишивки. У музеї також можна замовити копії документів, сфотографуватися у народному вбранні, придбати друковані матеріали з краєзнавства, археології, етнографії, переглянути хронікально-документальні фільми, присвячені історії краю.

Джерело: Бражник А. Верхній Салтів: геній місця: Іст.-археол. музей-заповідник "Верхній Салтів": Путівник / А. Бражник, Н. Бражник, С. Поцілуйко. - Х.: Гімназія-Модем, 2003. - 51 с.: ілюстр. - (Золотий вінець Харківщини).