Коммерция: Продам прибор нормализации артериального давления
Рекомендую отказаться от медикаментов! Продам прибор нормализации артериального давления.Уникальный прибор для тех кого беспокоит давление, обладает высокой терапевтической эффективностью и может быть использован в еще более широких масштабах в качестве нетравмирующего,не вызывающего каких-либо побочных осложнений немедикаментозного средства.Прибор номинировался на Нобелевскую премию в 2008г. тел. для справок: 050-779-14-42; 093-019-00-22 Читать далее...
Вовчанський район було створено в 1923 році на території колишнього Вовчанського повіту, але сучасні межі він набув у 1966 році.
Адміністративним центром району є місто Вовчанськ.
За своєю територією район посідає друге місце в Харківській області: його площа складає 1888,1 кв.км (6% від загальної території області).
По території району протікає 13 річок і розташоване 1 водосховище. Основною водною артерією є річка Сіверський Донець, лівий приток ріки Дон. В межах району вона тече на протязі 42 км., з них 35 - у верхній частині Печенізького водосховища. До Сіверського Донця впадають річки Вовча, Розрита, Плотва, Хотімля, Пільна та Стариця. Загальна площа річок та водоймищ, включаючи Печенізьке водосховище, складає 6361 га.
Район розташований у північно-східній частині Харківської області і межує з Великобурлуцьким (на сході), Печенізьким (на півдні) та Харківським (на заході) районами області, а також Шебекінським та Волоконівським районами Бєлгородської області Російської Федерації (на півночі). Загальна протяжність державного кордону з Росією складає 117,5 км.
На 01.01. 2005 р. у Вовчанському районі проживало 52,3 тис.чол., з них 29,5тис. міського населення і 22.8 тис. сільського. Станом на 01.04.2005 р. в районі проживало 16770 пенсіонерів, що складає 32 % від загальної кількості населення. Щільність населення складає 27,5 чол. на 1 кв. км.
Станом на початок 2005 року народжуваність в районі на 1000 чол. складала 8,5 чол., смертність відповідно - 22,6 чол.
Національний склад населення (за переписом 2001 року)
Національність
Кількість
українці
46451 чол.(85,4 %)
росіяни
6780 чол. (12,4 %)
вірмени
294 чол. (0,5 %)
білоруси
276 чол. (0,5 %)
цигани
211 чол. (0,4 %)
азербайджанці
97 чол. (0,2 %)
інші національності
314 чол. (0,6 %)
В районі налічується 95 населених пунктів, з них: 1 місто районного значення, 3 селища міського типу і 91 сільський населений пункт. В районі 23 сільських та 3 селищні ради.
Історичне минуле Вовчанщини багате на яскраві події. Ще на початку XVII століття Дике Поле, яке утворилося на території Золотої Орди після нападу монголо-татар, починає заселятися. В 1639 році козаки, які прийшли з Піддніпрів'я, поселилися біля Чугуївської фортеці, а на Салтівському юрті утворили Чугуїв та Салтів. Це були перші козачі слободи в нашому краї. А в 1674 році козак Мартин Старочудний заснував слободу Вовчі Води. Тоді ж з'явилася перша згадка про поселення на Вовчих Водах, коли бєлгородський воєвода Ромадановський звернувся до царя Олексія Михайловича з проханням заснувати поселення для захисту від татар. Цар наказав заснувати поселення і скликати на проживання в ньому черкасів з Малоросії, а от росіян приймати було заборонено.
Коли наприкінці ХVIII ст.. було утворено Слободско-Українську губернію з центром в Харкові, Вовчанський повіт включав 14 волостей і його населення складало більше 56 тис. чол.. В 1892 році повіт розділяється на три стани, мешканцями яких були вже більш ніж 166 тис. чол.
Згодом Вовчанщина зазнала і революційних подій, і лиха громадянської війни. 12 квітня 1923 року в Україні була проведена адміністративно-територіальна реформа, за якої Вовчанський повіт був розділений на 8 районів: Білоколодязький, Великобурлуцький, Вовчанський, Жовтневий, Печенізький, Рубіжненський, Хотімлянський та Шипуватський. Станом на 1 січня 1924 року населення Вовчанського району складало 27329 чол.
Промисловість району почала розвиватися в другій половині ХIX століття. В 1865 р. у Вовчанську працювало 2 цегляних заводи, паровий млин, спиртний, пивний, цукровий заводи та завод по виробленню сальних свічок. Росла торгівля та розвивалося ремісництво. Вже на початку минулого століття у Вовчанську почали працювати 2 олійних заводи та типографія. В 1927 р. запрацювала фабрика по виготовленню хусток, в 1928 - ткацька фабрика, в 1930- швейна фабрика, в 1937 - взуттєва фабрика.
Сільське господарство району теж має багату історію. Ще в роки Вовчанського повіту на кожну з 118 дворянський садиб припадало в середньому по 327 десятин, на селянський двір припадало по 7 десятин. В повіті також було 57 економій поміщиків, де сіяли буряки для цукрових заводів Гендрикова, "Ротермундт й Вейссе", Скалова та Ребендера. Вирощували наші земляки і зерно, і картоплю. В минули роки Вовчанщина славилася своїми ярмарками, на яких продавали свою продукцію і селяни, і ремісники, і промисловці.
Згідно з відомостями Вовчанської земської управи за 1900 р. в повіті було в обкладанні поземельними зборами 334073 десятини доброї землі, в т.ч. надільної селянської - 181022 десятини, приватної - 153051. Роки радянської влади відзначилися створенням колективних сільськогосподарських підприємств.
Роки Великої Вітчизняної війни принесли розруху та тяжкі випробування мешканцям Вовчанщини. Більше ніж 25 тисяч чоловік пішли на фронти з Вовчанського району, а додому з них повернулися лише 14 тисяч. Понад 11 тисяч солдат та офіцерів Червоної Армії загинули в воєнні роки на Вовчанській землі, захищаючи Батьківщину.
Німецько-фашистська окупація Вовчанського району почалася 10 червня 1942 року і тривала майже до кінця літа 1943 року. За цей період в районі було знищено 770 мирних жителів, 1700 вовчан було відправлено до Германії. Вцілому за роки війни району було нанесено збитків на суму більше мільярда рублів в довоєнних цінах.
14 земляків - вовчан в роки Великої Вітчизняної війни отримали високе звання Героїв Радянського Союзу. Серед них:
Безмєнов В.І. (с. Бочкове);
Голоско О.М. (с.Жовтневе Друге);
Кравченко А.І. (с. Білий Колодязь);
Лєсовой М.Г. (с. Рубіжне);
Лисенко Ф.К. (с. Юрченкове);
Наєнко В.Т. (с. Шевченкове Перше);
Пасько Є.Б. (с. Хотомля);
Погорєлов І.Ф. (с. Радянське);
Помазунов О.І. (с. Революційне);
Сабельніков Ф.С. (с. Криничне);
Токаренко М.К. (с. Білий Колодязь);
Чайка Ф.В. (с. Чайківка);
Шип П.С. (с. Червоноармійське Перше);
Щербаченко М.З. (с. Охрімівка).
Славу району складають такі видатні особистості, як:
Колокольцов Василь Григорович - голова Вовчанської земської управи з 1893 по 1933 р.р. В роки його роботи Вовчанський повіт за темпами благоустрою, розвитку освіти та культури посідав друге місце в Російській імперії після Московського;
Мірошниченко Євгенія Семенівна - співачка, народна артистка СРСР, яка народилася в с. Радянське Вовчанського району;
Триньов Костянтин Андрійович - видатний радянський письменник-драматург, який народився в с. Бакшеївка Вовчанського району;
Олесь Досвітній (Скрипаль-Міщенко) Олександр Федорович - український радянський письменник, що народився в м. Вовчанську;
Фаворов Олексій Михайлович - член-кореспондент АН УРСР, доктор сільськогосподарських наук, професор, народився в с. Жовтневе Вовчанського району;
Бабенко Василь Олексійович - вчений-археолог, який в 1900 році відкрив салтівську культуру (VII-IX ст.) Народився в м. Вовчанськ.
До історичний та культурних пам'яток району, яких налічується більше 150, належить музей-заповідник "Верхній Салтів" (Вовчанський район, с. Верхній Салтів), в якому зберігаються експонати салтівської культури. Крім того, на території району розташовано Меморіал і пам'ятники героям, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни.
Основною спеціалізацією району в сільському господарстві є рослинництво -75, 2% від сільськогосподарського виробництва, решту 24,8 % складає тваринництво. В рослинництві основними напрямками виробництва є вирощування зернових і технічних культур, в тваринництві - м'ясо та молоко.
Сільськогосподарськими угіддями в районі зайнято більше 138 тис.га, серед яких:
110,6 тис. га - ріллі;
17,1 тис.га - пасовища;
6,06 тис.га - сінокоси.
26,546 тисяч га. в районі займають ліси.
Нині в районі організовано і працює 42 агроформування та 107 фермерських господарств. За минулий 2004 рік всі господарства району виробили валової продукції на суму 174,6 млн. грн. в порівняних цінах, що на 14 % більше, ніж у 2003 р.
Досягненнями в сільському господарстві за останні 3 роки стали стабілізація роботи сільськогосподарських підприємств та збільшення кількості підприємств, що працюють прибутково. Якщо в 2003 р. агроформування району в цілому мали мінусову рентабельність, то в 2004 - рентабельність склала 1,7%.Крім того, за останні роки почала обновлятися матеріально-технічна база господарств, техніки було придбано на суму 12,4 млн. грн. Досягненням є й те, що в районі зменшено кількість проблемних підприємств за рахунок інвестування, зміни засновників, орендарів земель тощо. Поступово збільшується кількість фермерських господарств, йде інтегрування сільськогосподарських підприємств з промисловими. Збільшується також і вкладення кредитних коштів в розвиток господарств району. В 2005 році вдалося отримати довгостроковий кредит на суму 800 тис.грн. і є перспектива отримати ще таких кредитів на суму близько 3 млн. грн. Серед найбільш розвинених сільгосппідприємств - ПСП "Молнія" (Білецький М.І.), ПСП "Нива" (Смолович А.С.), ТОВ "ім.Т.Шевченко" (Супрун О.М.) та ін.
Нині в районі функціонує 11 промислових підприємств авіаційної, легкої, переробної і харчової промисловості та машинобудування. Найбільш потужними є ВАТ "Вовчанський агрегатний завод", ЗАТ "Вовчанський ОЕЗ", ВАТ "Маслоробний завод", ВАТ "Вовчанський м'ясокомбінат" та ін. Крім того, різноманітними послугами населення району забезпечують більше 200 підприємства торгівлі, громадського харчування, підприємства побутового обслуговування і 58 приватних підприємців, що надають 15 видів послуг. У 2004 р. загальний обсяг вироблених і реалізованих побутових послуг склав 2,4 млн. грн. Станом на 01.01.05 р. кількість малих підприємств склала 131, кількість приватних підприємців - 1042 особи. Частка надходжень до бюджету усіх рівнів від малого бізнесу на початок 2005 року становила 13,1 %. Транспортними послугами населення району за 38 автобусними маршрутами забезпечують приватні підприємці, а також Харківське автотранспортне підприємство АТП-16331 и АТП м. Шебекіно Бєлгородської області Російської Федерації.
Головними пріоритетами в промисловості є збереження, підтримка та розвиток вітчизняного виробництва. За останні роки промислові підприємства району стабільно працюють і постійно нарощують обсяги виробництва. Так, якщо у 2003 р. вироблено продукції на суму 286,7 млн.грн., то у 2004 р. - 311.5 млн. грн. у порівняних цінах. В цілому по району збільшується виробництво товарів народного споживання: у 2004 р. воно зросло на 12,7% по відношенню до 2003 р. і склало 278,6 млн.грн., з них продовольчих товарів - на суму 272,6 млн. грн.., непродовольчих - на суму 6, 0 млн. грн. Збільшення прибуткових підприємств є одним з досягнень промисловості району. Якщо в 2003 р. підприємства отримали 13,9 млн.грн. прибутку, то у 2004 - понад 15 млн. За рахунок розвитку промисловості зростає чисельність працюючих. Зростає і кількість залучених інвестицій: у 2003-2004 р.р. вдалося освоїти 56,8 млн.грн., що становить 121,4% виконання програми Інвестиції. Питома вага інвестицій в основний капітал за основними видами економічної діяльності становить : сільське господарство - 32,7 %, промисловість - 28,1 %, будівництво - 39,2 %.
Розвиток промисловості відбився на зростанні середньомісячної заробітної плати по району, яка на початок 2005 року складала 417,4 грн. В порівнянні з минулим роком забезпечено її зростання на 26 %. Найвищий рівень зарплати в промисловості - 499,9 грн. та будівництві - 555,4 грн.
Основними завданнями та планами щодо соціально-економічного розвитку Вовчанського району на найближчі роки є стабілізація роботи сільськогосподарських підприємств, нарощування виробництва зернових культур, молока та м'яса. В промисловості пріоритетами є:
доведення існуючих потужностей промислових підприємств до реальних потреб ринку;
розвиток транспортної мережі району, створення асоціації транспортників;
залучення інвестицій в усі сфери виробництва ;
створення нових робочих місць, зменшення безробіття;
підвищення середньомісячної заробітної плати;
забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури на селі;
запровадження реєстрації прав власності на землю та нерухоме майно;
розвиток закладів освіти, культури та охорони здоров'я.
Соціальна та гуманітарна сфери району складаються із закладів освіти, культури, охорони здоров'я та інших закладів соціальної підтримки населення. Зокрема в районі працює 39 шкіл I-II та I-III ступенів, 11 дошкільних закладів, 2 навчальних заклади I-II рівнів акредитації (технікум та медичне училище), а також 1 професійно-технічне училище.
В школах району здійснюється програма комп'ютеризації закладів освіти. Станом на початок 2005 року в 17 школах встановлено комп'ютерні класи, з них в 11 школах учні мають можливість регулярно користуватися Інтернетом, зокрема в: гімназії № 1, ліцеї № 2, школі №3, Білоколодязькій, Вільчанськиій, Юрченківській, Вовчансько-Хутірській, Старосалтівській, Революційній, Хотімлянській та Жовтневій школах.
Медичні заклади району представлені 3 дільничними лікарнями, 4 лікарняними установами та 42 ФАПами, де працюють лікарі сімейної медицини.
До закладів культури належать 32 будинки культури, в т.ч. районний, 42 бібліотеки, 2 музеї та 155 пам'ятників історії та культури. Крім того, в районі функціонує 2 музичних школи, 3 ДЮСШ та Будинок дитячої творчості.
В районі функціонують районна газета "Хлібороб" та районне радіомовлення, засновниками яких є Вовчанська райдержадміністрація та Вовчанська районна рада. Крім того, в районі вільно приймаються всі загальнонаціональні телеканали та 3 обласних - "Фора", АТВК і "Simon".
Спортивна база району представлена 25 спортивними залами, з яких : 19 належать загальноосвітнім школам, 1 - Старосалтівському ПТУ, 2 - технікуму та медичному училищу, 2 - підприємствам району та 1 - ДЮСШ. В районі обладнано 4 приміщення з тренажерним обладнанням, які зокрема належать: ПТУ - 1, технікуму - 1 та підприємствам - 2.
В цілому в районі є 6 обладнаних футбольних полів та один літній спорткомплекс, який належить ЗАТ "Вовчанський ОЕЗ" і включає в себе: 2 футбольних поля, 2 волейбольних площадки, 1 площадку для пляжного волейболу, 2 стрибкові ями, сектор для штовхання ядра і бігові доріжки.
На території Вовчанського району розміщюється Печенізьке водосховище, оточене сосновими та листяними лісами. На берегах водосховища розташовано більш ніж 70 баз та домов відпочинку.
В районі зареєстровано 14 релігійних громад, з них:
Українська православна церква - 8 (Київського патріархату - 7, Московського -1);
