Меню сайта
Форма вхіда
Пошук
ТОП матеріалів
Найпопулярніші
Найкоментованіші
Найкращі
Найновіші
Рекомендуємо прочитати
Коммерция: Продам прибор нормализации артериального давления
Рекомендую отказаться от медикаментов! Продам прибор нормализации артериального давления.Уникальный прибор для тех кого беспокоит давление, обладает высокой терапевтической эффективностью и может быть использован в еще более широких масштабах в качестве нетравмирующего,не вызывающего каких-либо побочных осложнений немедикаментозного средства.Прибор номинировался на Нобелевскую премию в 2008г.
тел. для справок: 050-779-14-42; 093-019-00-22 Читать далее...

Коммерция: Здоровье без врачей
История--ххх: Історична довідка про створення Вовчанського районного суду
ВОВЧ@НСЬК Сб, 20-01-2018, 09:26
Вітаю Вас Гость | RSS
Что здесь изображено?  
 Публикации
Головна » Статті » Известные земляки

ТРИ ДНІ НА ПРОБЛЕМУ

Скажу відверто, зустрічі з цією людиною я чекав уже давно, та все щось шкодило. Було, що вже й збираюся їхати, аж тут читаю статтю про Супруна в газеті, тож візит доводилося відкладати. Але «заочне» знайомство продовжувалося. Читав про нього, аналізував прочитане. Міг і сам розповісти, як у дощенту розбите господарство, що носило ім’я Леніна, прийшов енергійний чоловік, зумів за три роки на його місці побудувати агрофірму імені Т.Г.Шевченка і вивести її в передові.

Затим мій щирий приятель, уже покійний, Юрій Андрійович Полтавський розповів, що має дивного учня, який зараз пише кандидатську працю, і звати його Олег Супрун. «Для чого воно йому?» — не міг зрозуміти. Полтавський пояснив, що це якраз той випадок, коли не чоловік шукає щось для себе в науці, а робить внесок в науку. «За кожним рядком — роки праці з людьми, на виробництві. Кожна цифра — результат його праці», — казав доктор економічних наук Ю. А. Полтавський. І додавав, що ми разом маємо обов’язково зустрітися.

Утрьох поговорити нам уже не вдасться ніколи. Але при нинішній зустрічі добрим словом згадали доктора наук, професора Полтавського, дисертацію самого Супруна. Та оскільки вона вся грунтується на реаліях з життя агрофірми імені Т.Г.Шевченка, то й згадували це господарство. Тим більше, що наш гість не лише депутат обласної ради , а й донині продовжує керувати своїм господарством. Ось повна назва його посади — голова агрофірми імені Т. Г. Шевченка Вовчанського району, доцент ХНАУ імені В. В . Докучаєва, кандидат економічних наук, голова постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування Харківської обласної ради.

Ледве «убгав» у п’ять рядків...

Багато про що хотілося поговорити, поставити запитання, але не я грав того дня головну роль, а наші читачі. Довелося служити лише передаточною шестернею між Олегом Супруном і нашими шанованими читачами. Але виніс таке спостереження — на якій би «ноті» не перервав черговий телефонний дзвінок нашу розмову, поверталися ми на те ж саме місце. Без нагадувань, про що ми говорили та на чому зупинилися, без відступів, що говорить про чітку організацію думки і всього процесу мислення, уваги до теми розмови і людей мого співрозмовника.

Оскільки діємо в заданому режимі, тобто наперед відомо лише те, хто і коли буде на «прямій лінії», то багато запитань ми також отримали наперед. Люди з сіл розуміли, що навряд чи

вдасться зателефонувати у визначений час з 14 до 15 години, бо на цей час у селі припадає «тригодинна обідня перерва», бо ж треба вдома на городі управитися, корову доглянути та дітей нагодувати, то це робили наперед. Ми запитання групували і систематизували, тож мали «заготовки». Окремі з них вимагають детального вивчення або навіть виїзду на місце, тож Олег Миколайович забрав їх з собою. Але з терміном виконання — не більше трьох днів. І це не якимось положенням встановлено, просто він сам переконаний!, що не довше як за три дні людина має почути аргументовану відповідь.

Добре знаючи, як багато роботи зараз на селі, я й поцікавився, чи вистачить часу на вивчення непростих питань.

— Як правило, встаю о 4-й, а в робочому кабінеті вже о 5-й. Розбираю папери, читаю пошту, тоді працюю з спеціалістами. Спершу — по залізу...

Мимоволі згадую про те, коли сам працював у колгоспі, то бухгалтера, який обчислював зарплату механізаторам, називали «залізним». Здоровий гумор зберігся в усіх українських селах. Коли жартуємо, значить, ще живемо, до того ж непогано...

Зрештою, переді мною сидить не лише керівник сільгосппідприємства, не лише голова комісії облради, не лише вчений, який читає лекції в університеті, а й просто добіса спостережливий чоловік. Саме ця риса, чомусь упевнений, і зробила з нього і перше, і друге, і третє.

— Вигідно чи ні тримати тваринництво? — це вже до мене запитання.

Міркуємо логічно: корови агрофірма має — раз. Голова комісії облради не може, просто не може агітувати за вирізання корів — два. Та й саме запитання підказує відповідь — три...

Ось який розрахунок вивів для себе Супрун. Якщо взяти середнє господарство на 3 тисячі гектарів, то в середньому це господарство збере 5 тисяч тонн зерна. Після доочистки залишіться десятина відходів, тож на оці 500 тонн і треба розраховувати кількість голів. Просто? Ще й як. Але за цим — стоять роки праці і роздумів. І це лише одна деталь у господарському механізмі.

А про вигоду від тваринництва мені відомо те, що в агрофірмі імені Т.Г.Шевченка, як і багатьох інших передових господарствах, тваринницька галузь забезпечує весь колектив упродовж року заробітною платою. От і думай, вигідно чи ні…

Телефонує наш постійний читач з села Івано-Шейчино Богодухівського району Михайло Дмитрович Ольховський. Розказує, що звернувся за розрахунком за паї, але економіст йому сказав, що «верхи» ще не повідомили СТОВ імені Ватутіна, як належить проводити розрахунок. Чи платити гроші, чи розраховуватися натурою? А якщо вас щось не влаштовує, то шукайте, мовляв, собі іншого орендаря. Хотілося б дізнатися, що то за «верхи» такі? Хто дає по цих питаннях розпорядження?

Зрозуміло, що людей дратує така невизначеність. Але суть питання в тому, що хочеться отримати все сповна і зразу. Та в розмові виясняється, що договір було укладено з 2000 по 2005 рік. А зараз хто землю обробляє? На яких правах?

Поки ця стаття вийде друком, питання буде повністю розв’язане. Принаймні так переконує голова комісії облради. А його слово з ділом не розходиться. Такого помічено не було.

А як проводяться розрахунки за землю в агрофірмі, яку очолює наш гість?

— Ми виробили систему, — відповідає Олег Миколайович. — Платимо 500 гривень. Сюди входить одна тонна зерна і 70 кілограмів соняшнику.

— Однак сама пшениця дорожча нині  п’ятисот гривень.

— Нас це не турбує. Своя продукція, то скільки захочемо, то стільки і коштує. А соняшники...

Мають свою маслобойку, то хто ж повезе соняшник на другі села.? Та не всі враз і переробити на олію запрагнуть. То ж упродовж року з того, що платиться за переробку, і йде як свіжа олія в дитсадок, у школу, в їдальню. Чим не оригінальний розрахунок? Тут такий господарський механізм, за яким казан не просто сам кашу варить, а й сам дрова підкладає...

Телефонує жінка. У них з сусідами нелади. Не знають, хто на якій відстані від огорожі має господарювати.

Знову бере Олег Миколайович всі дані, просить у Лідії Андріївни Коваленко з Безлюдівки назвати номер телефону. Мені здається, що там і проблеми як такої не видно, але О. М. Супрун думає інакше, Бо не існує, як каже, дрібних справ, то лише ми їх не помічаємо, не можемо  прийти людині на поміч. Про людське життя йдеться, про умови існування. Тож це не менш важливо, як оплата за паї. Ще невідомо, що скільки важить. Де ж ті терези, на яких все буде відміряно найчеснішим чином...

Григорій Павлович Саута з села Вільхівка Харківського району розповідає, що живуть удвох з дружиною, обидва вчителі на пенсії. 1991 року були наділені земельними ділянками для ведення особистого підсобного господарства площею по 2 гектари. Ще у грудні 2005 року подав документи на приватизацію, багато разів особисто звертався у відділ земельних ресурсів, але дозволу на приватизацію так і не мав досі. У зв’язку з цим виникають питання — чи маємо ми право на, приватизацію названих земельних ділянок? У який термін оформляються приватизаційні документи? Яка вартість такої послуги?

Чи ж можна в телефонному режимі розв’язувати такі питання? Тим більше — в такому проблемному районі, як  Харківський. Понад мегаполісом земля — на вагу золота, тому й розбиратися треба детально. Але обіцяв О. М. Супрун в тих же 3 дні. Дай Бог здоров’я і тому, хто просить допомоги, і хто її надає.

— А знаєте, як я підвищив надої молока у 1999 році? Куди ж було діватися, крали, мало доїли. Зібрав усіх  доярок і сказав, що тій, хто доможеться найвищих надоїв, тобто більш ніж середнє по корівнику, щодня платитимемо по десятці. Їм і невтямки, що з  кишені господарства на корівник за місяць необхідно було виплатити лише 300 гривень, бо лише одна доярка ходила в переможцях, але молоко тоді «виросло» вчетверо.

Корови чистенькі, нагодовані та напоєні — красота. Так запрацював і приносив користь розроблений головою агрофірми господарський механізм.

Скажімо, як споживала агрофірма 200 тонн дизельного пального та 100 тонн бензину, так на цій цифрі і зупинилися. Та колись це пальне коштувало одні гроші, і набагато більші тепер. Де шукати вихід? На чому зекономити?

Найпростіше — понизити орендну плату і якомога більше її видавати  сільгосппродукцією. Але простий вихід — не найкращий. Тож сам розписує Олег Миколайович пальне, кому скільки, запроваджує нову оплату праці. Те, що давало результати торік, не спрацьовує сьогодні. Час міняється, і відчути це дано не кожному.

Як і кожному орендарю, не подобається йому те, що восени за розрахунками, а вони у агрофірмі передбачені до кінця року, приїжджають люди, які жодного стосунку не мають до села і поля. І таких набирається 60 відсотків. Ще 40 % - молодь, що прийшла працювати вже після розпаювання, живе тут, але не має земельного паю. Що ж це за реформа така, коли вимивається земля з рук, пропливає мимо того, хто на ній працює?

Супрун добре вивчив досвід Польщі, яка запровадила продаж землі, бачить у тому раціональне зерно. Можна купити землю, але не більше 300 гектарів. Але щоб жив на ній і був там же прописаний. Не наймав директора, а сам ним працював, маючи для того чималий досвід. А коли захочеться продати землю, то лише як член асоціації, через асоціацію, яка через конкурс проведе аукціон.

Як вам такі «рогатки»? Не кожний і пробереться. Тож нам треба ще думати і думати, аби робити такий рішучий крок. Але ніяк не робити це зопалу.

Аграрну реформу Супрун не вважав за серйозну. Бо надто багато вона доль переламала, надто багато сліз довелося уже пролити. А скільки їх ще попереду, то й не злічити.

Щоб полегшити долю села і селян, за ініціативи комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування при підтримці голови обласної ради, Головного управління агропромислового розвитку розроблено три програми на загальну суму 5,0 млн. грн. Головними напрямками цих програм  є розвиток дорадчої служби, тридцяти відсоткове відшкодування вартості сільськогосподарської техніки виробництва заводів Харківської області, дотування виробництва молока у розмірі 5 копійок на 1 кілограм.

— Та спостерігаються випадки, — каже О. М. Супрун, — що молокозаводи враз стали по 5 копійок недоплачувати. Мовляв ви ж з бюджету їх отримуєте...

Власне, переробка — це «улюблене дитя», відокремлене від усього сільського господарства. Йому навіть своє свято придумали, в розряд промислових підприємств поставили, аби лиш не йшли великі гроші на розвиток села. Адже розірвано єдиний комплекс, по живому розрізано. Щось треба міняти.

Ціни на хліб, розрахунки за паї— сотні питань вимагають негайного втручання.

На багато запитань наших читачів дала відповіді сесія обласної ради, тож ми не вважаємо за потрібне повторюватися. Але Супрун упевнений, що все це йому по силі, на розв’язання складних проблем просить всього лиш 3 дні, причому сам обіцяв зателефонувати.

Йому можна  вірити, йому хочеться вірити. А що нам ще залишається? Тож з вірою в те, що цього року таки прийдуть на село хоч невеликі гроші, що покращиться життя людей, ми й прощаємось до нових зустрічей. Мені цього дуже хочеться.

Хай кожен день приносить нашим читачам лише щось хороше. Як-от — зустріч з цікавою людиною. Буває, що доля посміхнеться і підкине вам якийсь подарунок. Сподіваймося.

Юрій Крикливий.

Стосовно проблеми Саути Григорія Павловича, то він подав у районний відділ земельних ресурсів заявку на передачу земельної ділянки у власність без графічних матеріалів.

Що йому необхідно зробити:
1.Звернутися до сільської ради за отриманням  викопіровки, на якій показані вільні земельні ділянки.
2.З цими графічними матеріалами  звернутися  у районний відділ земельних ресурсів та написати заяву на ім’я голови райдержадміністрації щодо надання згоди на складання проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
3. Після підписання розпорядження головою райдержадміністрації, заявник отримує один екземпляр на руки та звертається  до землевпорядної організації, яка має ліцензію на проведення даного виду робіт.
4.Заявник та землевпорядна  організація укладають договір,  в якому вказуються календарний план виконання робіт та кінцеві строки, вартість виготовлення проекту.
5.Після виготовлення проекту відведення видається розпорядження голови райдержадміністрації про затвердження проект землеустрою та надання земельної ділянки у власність.
6.Видається державний акт на право власності на земельну ділянку.


По зверненню Ольховського Михайла Дмитровича.
За 2006 рік розрахунок по орендній платі за перший пай йому проведено повністю, за другий пай борг складав 146 грн. Але за інформацією, яка надійшла з району до Супруна О.М., Ольховському М.Д. запропонували розрахуватися в будь-який зручний для нього час.
За 2007 рік розрахунки будуть проводитися після збирання врожаю.
Договір на оренду земельного паю зараз знаходиться на реєстрації в Державному земельному кадастрі. Після реєстрації заявник отримає екземпляр договору на руки.


У зв’язку з тим, що Коваленко Лідія Андріївна з с.Безлюдівка, яка телефонувала на „пряму лінію”, не залишила свій телефон та адресу, Олег Миколайович як депутат направив депутатське звернення до голови селищної ради з проханням  з’ясувати ситуацію та його проінформувати.


Категория: Известные земляки | Додав: bes-kh (14-08-2007)
Переглядів: 1730 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | вхід ]
Категорії каталога
История--ххх [141]
Туризм [93]
Достопримечательности [70]
Творчество [39]
Инфо, цифры, факты [86]
справочники, информация
Известные земляки [24]
Волчанцы всех стран соединяйтесь! [18]
Прочее [33]
СОБЫТИЯ [5]
Официоз [55]
Информация официальных органов, пресс-релизы
WOLF-ZONA [3]
Верхний Салтов: Гений Места [72]
ОТДЫХ НА ПЕЧЕНЕЖСКОМ ВОДОХРАНИЛИЩЕ [112]
ИСТОРИЯ>>> [3]
Коммерция [4]
Реклама, прайсы, объявления
Міні-чат
Опитування
Каким Интеретом вы пользуетесь?

[ Результаты · Архив опросов ]

Всего ответов: 229
Друзі сайту

наша кнопка
Волчанск (Украина) - сайт земляков

Статистика

Онлайн всього: 1
Гості: 1
Користувачі: 0
Copyright "Bank e-Day" © 2018