ЧЕРВЕНЬ. Середина літа. Море пахощів, звукіт фарб. Своєрідна, неповторима пора, коли все живе в природі набуває найбільшого розквіту, плекає потомство, торжествує перемогу тепла, світла, радості.
Сказавши «середина літа», я не помилився. Початком літнього періоду фенологи вважають час остаточного встановлення плюсової температури, точніше, дні, коли відцвітає бузок. 17—26 червня стоятиме найдовший у році день тривалістю 17 годин 33 хвилини, після чого сонце поверне на осінь.
Невимовно чудесно зараз на луках, у полі, в лісі. Шумить під ласкавим вітром буйна зелень, глянсувато виблискує листяна кипінь, веселкою кольорів виграє різноквіття, і після короткочасних прозорих дощів світяться коштовностями на ніжних пелюстках найчистіші тендітні краплі.
Хіба можна у таку пору вільної години будня, а тим більше під час двох вихідних, всидіти дома? Навіть недовге прилучення до природи додає бадьорості сил, поліпшує настрій, підвищує працездатність. Особливо ж тепер, коли літо в розповні.
Приміром, я після робочого дня, а також у суботу чи неділю віддаю данину одній з найпоширеніших пристрастей — рибальству. Улюбленою територією для цього не так продуктивного, як приємного заняття обрав ділянку, що носить місцеву назву Курбала.
Рибалки знають, що правий берег ріки завжди придатніший для риболовлі ніж лівий, він вищий, сухіший, має більше зручностей щодо рослинності на ньому і глибин перед ним. На Курбалі ви знайдете чимало затишних місць, де можна добре відпочити, пильнуючи за поплавцями.
Перед сходом сонця і після заходу тут з апетитом беруть уміло підготовлену наживу сріблястий лящ, дебелий в'язь, золотавий окунь, зубаста розбійниця - щука, а у водяних ямах іноді вдається надибати й на вусатого, з маленькими злісними очицями сома. Наприклад, одного разу в маленькій затоці поблизу Гатища на дві мої звичайні вудочки попалися великий лящ, півметровий сом, 30-сантиметрове соменя, з десяток хороших окунів.
Якщо ви будете сидіти над вудлищами досить тихо, то побачите і почуєте багато цікавого. Майже поруч опуститься на гілку зозуля, двійко строкатих одудів або швидка комишаночка, і ви в усіх нюансах вислухаєте нехитру пісеньку пернатих. Помітите, як мохноногий джміль діловито видобуває солодкий квітковий настій, як прозорокрилі бабки, схожі на мініатюрні вертольоти, сідають на серцевидне листя латаття.
У цих місцях я мав не одну пам'ятну зустріч. Одного дня ледь не наступив на вужа, і він звивистою стрічкою сердито проповз у травиччя. Іншим разом бачив водяного пацюка. Сірувата тваринка, тримаючи над поверхнею зміїну голівку, впевнено перетнула річку, на тому боці вилізла на занурені віти верболозу, нечутно перебираючи темними перетинчастими лапками. А недавно ловив рибу біля залізниці, коли раптом поряд, з-під куща, з'явилася видра. Коричневий звірок пильно подивився на мене чорними бусинками оченят і блискавично зник серед гілля.
А сяйливі ранки з пташиним хором і першою посмішкою сонячного променя, що запалює росинки на шпильках трави. А тихі мрійливі сутінки з крилами зорі, світлою журбою тополь і далекою піснею, що теплим струменем ллється в серце? І де-небудь під терновим навісом, у соковитім травостої — золотий розсип жовтецю, як непримітна мила рисочка довіку рідного краю.
