Коли ми познайомилися, перше, на чому наголосив директор, – чим підприємство відрізняється від інших в Харківському облуправлінні лісового господарства. Виявляється, 98 відсотків садіння лісових культур тут здійснюють механізованим способом. Як на зрубах у дубових та соснових насаджень, так і на землях, не придатних для ведення сільського господарства. Нинішнього року посадили 297 гектарів лісів, у тому числі на невгіддях колишніх колгоспів – 90 га. Лісокультурний фонд – це ділянки після рубок суцільних, санітарних, лісовідновлювальних і головного користування (від останніх заготовляють зазвичай не більше 4 тис.м3 деревини).

Серед основних лісоутворюючих порід домінують твердолистяні (69%), шпилькові (майже 25%), решта – м’яколистяні. Найбільші площі займають дуб (18 тис. га) і сосна звичайна (6,7 тис. га). Головна увага дубу – патріархові тутешніх лісів. Нагромаджено більш як піввіковий досвід створення культур його на зрубах зі стійким природним поновленням підгінних порід. А історія сучасного виробництва лісокультур розпочалася із закладання дослідів у 1961 році. Згодом були видані рекомендації вчених УкрНДІЛГА та Харківського сільгоспінституту імені В.В.Докучаєва. Пропонувалися три способи створення культур на нероз корчованих зрубах: прямолінійними рядами з переходом через низькі пеньки, з частковим видаленням пеньків, обходом їх плавним контуром.

Запропоновані вченими способи постійно вдосконалювали спеціалісти лісгоспу – у напрямку максимальної механізації. Особливо творчо пра цювали лісничі Старосалтівського лісництва – Віктор Мейсарош, і Жовтневого – Василь Малтапар. Відмінник лісового господарства Віктор Мейсарош на посту вже двадцять років, тож має чим поділитися з колегами.

– При застосуванні криволінійних рядів, – розповідає, – виявили низку істотних недоліків. Головний – пропуск культур на малих пеньках і кореневих лапах при механізованому садінні (до 10%), а також пошкодження рослин на криволінійних ділянках при доглядах технічними засобами. Крім того, ускладнюється подальша механізація освітлень культур дуба. Як показав до свід останніх років, безперечний ефект дає суцільне пониження пеньків на зрубах при звалюванні лісу. Це стало можливим з появою сучасних бензомоторних пил. Відтак культури можна створювати прямолінійними рядами – з механізованим садінням і доглядом за грунтом, освітленням їх рядів і рубками догляду в кулісах, застосовуючи при цьому рубщики коридорів РКР–1,5, бензомоторні пилки, кущорізи. Як бачимо, всі проце си механізовані. Винятком є хіба що ручний догляд за насадженнями, але наступного року і від цієї операції від мовимося. Вже навчилися з бур’янами боротися за допомогою техніки та гер біцидів – добре зарекомендували себе центуріон і гранстар. Площі обробляє мо установкою "Гард" або обприскувачем ОН–4 на базі трактора Т–25. Економічно вигідний захід.

– Слід відзначити ще один нюанс, – долучається до розмови Василь Малтапар. – Ми вже давно переконалися у важливості терміново го лісовідновлення на зрубах. Завдяки садінню культур відразу після вирубування материнського деревостану скорочується кількість агротехнічних заходів до переведення їх у лісопокриту площу. На зрубах першого року як у дубових, так і в соснових насадженнях створюються сприятливі умови для росту сіянців, адже у першій половині вегетаційного періоду відсутні бур’яни, а лісова підстилка не дає випаровуватися волозі з поверхні грунту. Значно інтенсивніше йде накопичення поживних речовин і використання їх молодими рослинами. У підсумку ще й скорочуються затрати праці та коштів на боротьбу з бур’янами, які пригнічують ріст деревних, чагарникових порід. Створення умов для росту молодого дуба "у шубі при відкритій голові" вже не складає великих труднощів. Технологія проста, дає змогу виконувати лісокультурні роботи в стислі строки...

Так, застосування цього способу забезпечує ефективне лісовідновлен ня як з лісівничої, так і з економічної точок зору. Мінімально порушується лісове середовище і максимально використовуються природні лісорослинні умови, зберігається біорізноманіття, генетичний потенціал дібров, забезпечується відносна безперервність лісового середовища на зрубах. Роботи з лісовідновлення у Вовчанському лісгоспі ведуться на свіжих (не старіше одного року) зрубах на рівні річного обсягу суцільних рубок – і це є однією з передумов того, що...

Навіть у найкритичніші роки приживлюваність культур – не менше 70%. З азами агротехніки просимо ознайомити нас головну лісничу Галину Медвєдєву

– Грунт, – говорить вона, – готу ється плугом ПЛД–1,2 на тязі ДТ–75; фрезою ФЛУ–08 та ПКЛ–70 на тязі трактора типу "Бєларусь". У дібровах – безперервними смугами через 6–8 метрів в обхід великих пеньків, у соснових насадженнях – після пониження пеньків між рядами. Розпушу ється грунт фрезою ФЛУ–08, культи ватором КЛБ–1,7 або вузькозахватними дисковими боронами типу БДН–1,3. Садіння – садильними машинами СЛН–1 або ЛМД–1. Якщо складаються відповідні умови, часто ці три операції (оранка, розпушування грунту, садіння) проводяться ранньою весною за два-три дні. Наприклад, у Старосалтівському лісництві цього року лісосіку зрубали протягом одного місяця – закінчили роботи 10 квітня, а вже через пару днів посадили сіянці сосни звичайної. Наступного року не треба буде доповнювати – такі гарні рослини.

– Дуже важливо, – продовжує Галина Миколаївна, – при закладанні культур використовувати стандартний садівний матеріал, вирощений з місцевого насіння кращих селекційних категорій з урахуванням лісотипологічних вимог, дотримуючись правил викопування, зберігання, транспорту вання. Враховуючи величезну шкоду, яку завдають майбутнім дубовим насадженням навіть незначні механічні пошкодження сіянців і молодих рослин, а також відомі переваги сіяння дуба над садінням, за наявності жолу дів замість садіння сіянців висіваємо їх. Посіви прикриваємо листям, засто совуємо засоби відлякування проти копитних і гризунів (зазвичай для осінніх посівів, які мають перевагу). Для підвищення ефективності доглядів за грунтом використовуємо регламентовані гербіциди. Навесні сіянці дуба садимо у скорочені строки, при досягненні грунтом стану стиглості. Восени садимо чи сіємо до настання морозів – переважно у жовтні. Намагаємося не допускати ширину міжрядь у часткових культурах менше шести метрів, інакше після освітлення рядів і рубок догляду в кулісах культури перетво ряться на чисті діброви...

У трьох лісництвах – Жовтневому, Рубіжанському та Старосалтівському – спорудили 10 теплиць. Вихід сіянців сосни звичайної з однієї – до 300 тисяч штук. На додачу займаються зеленим черенкуванням декоративних порід. Кожне лісництво має розсадники загальною площею 3 га, де плекають сіянці дуба, липи, клена, каштана... Повністю вистачає для власних потреб та ще й до півмільйона штук продають. Плідно працюють з наукою, передусім з УкрНДІЛГА. З допомогою вчених створили лісонасінну плантацію сосни звичайної на площі 10 га, наступного року закладатимуть анало гічну для дуба звичайного. Лісистість району становить 16%, аби довести її до оптимальної (19%), треба посадити 5 тис. га нових лісів. На жаль, з великими труднощами виділяються землі, виведені з сільськогосподарського обігу. За три останні роки залісили таких 270 га, а можуть садити щороку по 500–600 га. Ще одна проблема, що стосується не лише цього підприємства, – виділення державою левової частини коштів у четвертому кварталі, коли всі терміни підготовки грунту минули.

Земель, які не обробляються, у трьох районах діяльності лісгоспу чимало. „Там повинні не бур’яни рости, а шуміти бори та діброви” – переконують трудівники лісгоспу. Вісім років, скажімо, домагалися вони виділення 400-гектарного колишнього поля безпосередньо вздовж траси Харків-Вовчанськ. Нарешті домоглися, і нині те поле не лякає, а тішить. За день садильними машинами висаджували по 10 га. Садили сосну рядами на відстані 2,5 м, через рік між ними ввели ще по рядку – для новорічних красунь. Від траси обсадили білокорими березами. Перші два роки обробляли проти бур’янів культиваторами КЛБ та гербіцидом цинтуріон. Тепер там чудові культури. Приживлюваність – майже 100%.

Поступово у лісгоспі переходять до виконання різного плану робіт (у тому числі й лісокультурних)...

Одна з таких створена в селі Охрімівка з ініціативи лісничого Чайківського лісництва Петра Чепурного. Село, по суті, вимираюче, роботи людям не знайти, тож група селян охоче відгукнулася на пропозицію організувати колектив лісокультурниць. Очолила його енергійна підприємниця Людмила Товстолугова. Лише цього року вісім членів бригади посадили культури на 101 га. Звичайно, механізованим способом. Вони ж і жолуді заготовляють, шишки, які потім переробляють у шишкосушарці.

– Ми переконалися, наскільки це вигідно – приватні підприємства, – ділиться думками Микола Діденко. – Якщо в лісгоспі гек тар вирощуваних культур коштує 520 гривень, то в бригаді – 360. За будь-яку роботу беруться жіночки. Бачать, що вчасно не впорають ся з доглядом за культурами – залучають односельців. У селі люблять Людми лу, інакше, як "наш директор" не називають. Вона для людей і роботодавець, і соціальна допомога. За отримані кошти купили УАЗ, тож за потреби, скажімо, за вжди можуть когось відвезти до лікарні. Усім колективом їзди ли відпочивати на море. Шукають до даткових заробітків – взяли в оренду земельний масив. По більше б таких під приємців! У нас вони і на заготівлі деревини працюють. Та ще й як працюють! Коли тре ба, то й у вихідні, свята виходять на роботу.

Харківське облуправління лісово го господарства узагальнило досвід Вовчанського лісгоспу, за сприяння якого наприкінці минулого року були створені приватні бригади, котрі на основі договорів підряду заготовляють деревину від усіх видів рубок догляду. Станом на 1 липня поточного року порівняно з відповідним періодом минулого кількість працівників у лісгоспі скоротилася на 124 чоловіки. Трудяться 97 приватників, із них 37 чоловік – колишні працівники підприємства. Для наочності порівняємо показники у Старосалтівському лісництві. При проведенні проріджування лісгосп перераховує найманим колективам 32 грн, заготівля ж власними працівниками здійснюється за 94,39 грн. На прохідних рубках при ватним фірмам за 1м3 заготовленої деревини виплачується 25 грн, свої витрачають 66,06 грн. При проведенні вибіркових санітарних рубок підприємцям перераховується 28 грн, а власні працівники готують 1м3 за 91,32 грн. До того ж якість виконання робіт на лісозаготівлі приватниками значно краща. Вартість 1м3 заготівлі деревини в цілому по господарству з усіх видів рубок має тенденцію до зменшення.

Потрібні ще якісь аргументи на користь такої організації праці? Послухаймо ще думку приватного підприємця Андрія Семенова. Він працював у Хотимлянському лісництві, яке першим уклало договори на лісозаготівельні роботи. До того воно мало 50 працівників, тепер – 12. Частина стала приватниками, дехто вийшов на пенсію, а дехто й взагалі відсіявся через любов до оковитої.

– Я був бригадиром звалювальників, – розповідає Андрій Вікторо вич. – Таких бригад мали в лісництві три. Тепер одна – керую малим підприємством, до якого входять 9 звалювальників, водій, тракторист. В оренду нам передали трактор і автомобіль, які готуємося викупити. Заготовляємо деревину згідно з договором. Немає відповідної роботи в своєму лісництві – ідемо в сусіднє Жовтневе. Беремо участь у садінні культур. Кожен знає, що одержить стільки, скільки заробить. Зарплати у лісорубів менше однієї тисячі гривень уже не буває. Зросла відповідальність, практично немає претензій до якості виконаних робіт. Повертатися до старого ніхто не бажає.

Ефективно співпрацюють з при ватними підприємцями у лісгоспі. І не лише в економічному плані. Лісничі, ліс ники вже займаються не пошуком запчастин та бензину, а своєю безпосередньою справою – охороною, доглядом за насадженнями. На підприємстві тримають руку на пульсі часу – прагнуть впроваджувати у виробництво передові досягнення науки, практики. Обрали принципово новий підхід до технології про ведення робіт з відведення дерев у рубку. Закупили сучасні вимірювальні прилади, створили спеціалізовану бригаду, до якої увійшли провідний інженер Микола Лебеденко, інженери Микола Анісімов і Геннадій Радюк. У їхньому розпорядженні – навігатор для точного визначення площ лісосік GPS, електронна вилка "MANTAX COMPUTER" для обміру діаметра дерев, портативний комп’ютер з усім необхідним програмним забезпечен ням для оперативної обробки отриманої інформації в польових умовах.

У середньому по лісгоспу під час відведення лісосік щороку здійснюють близько 0,5 млн обмірів. Із застосуванням новітніх технологій збільшу ється точність визначення площі лісо сік та діаметрів дерев, виключається суб’єктивний підхід і загальнолюдський фактор при відведенні. Водночас зменшилась трудомісткість робіт, майже вдвічі зросла продуктивність праці, збільшилася швидкість обробки інформації.

Як уже говорилося вище, в зоні діяльності лісгоспу розташовано майже 60 баз відпочинку. Влітку за сприятливої погоди на Печеніжське водосховище приїздять десятки тисяч бажаючих покупатися та засмагнути. Чимало їх відвідують і соснові ліси, що широкою смугою тягнуться вздовж траси до кордону з Бєлгородською областю. Відпочивають тут у сезон і росіяни. Можна уявити, як спекотно у пожежонебезпечний період. Але сер йозних пожеж тут давно не виникало. Аби вчасно виявити та локалізувати загоряння, у лісництвах встановили кольорові телеустановки, за допомо гою яких оглядають масиви. Спостерігають і з висотних веж. Мають достатньо пожежних машин, вогнегасників тощо. Але чи не найбільше успіху сприяє роз’яснювальна робота серед населення, відпочиваючих. До лісників тут ставляться з великою повагою, бо глибоко шанують їхню титанічну працю.

Коли люди приходять до лісу і бачать там порядок, шкодити, смітити не будуть. Поводяться цивілізовано. А для цивілізованих відпочивальників побудували різноманітні рекреаційні пункти. Користуйтеся благами природи, тільки не залишайте брудних автографів.

Дбають у лісгоспі і про своїх працівників. Підприємство вже п’ятий рік на самофінансуванні – кошти зароб ляє, продаючи деревину на аукціонах та переробляючи низькосортну про дукцію у власних цехах – Рубіжансько му та Жовтневому. Левова частка прибутків іде на соціальний розвиток. Побудували нові, реконструювали шість старих контор лісництв, газифікували їх, проклали асфальтовані дороги. У кожному офісі, що особливо вражає, побачиш любовно оформлені фотостенди "Історія лісництва", "Робочі будні", "Наші ветерани" тощо. Бережуть, примножують традиції попередників, роблять усе для того, аби й наступні покоління тішили ці дуби, що небо підпирають.