Крім цього, робітників щомісяця забезпечують безкоштовним харчуванням (виділяється десь по 374 гривні на людину). На столах їдалень господарства майже цілий рік є свіжі овочі та зелень із власної теплиці. Практично за рахунок підприємства проводиться оздоровлення працівників у кращих санаторіях України. Так, за путівку до популярного курорту у м. Хмільник, що коштує 2500-3000 гривень, працівники платять усього 10 відсотків від її вартості. Соціальний захист працюючих – один із найважливіших пунктів колективного договору, укладеного між господарством і його працівниками.

Як же вдалося за дуже короткий термін вивести господарство на передові рубежі?

– Секрет простий, – говорить Юрій Леонідович. – Перш за все, потрібно палко любити свою справу – тоді й результат буде добрий. Мої підлеглі бачать, скільки власних сил і наполегливості я віддаю нашій спільній роботі – тому й вони не можуть працювати погано.

Крім того, має значення науковий, комплексний підхід до справи. Спільно з Київським галузевим інститутом розроблена спеціальна програма розвитку рибництва, що розрахована на три роки. Завдяки її впровадженню значно збільшилися обсяги якісної селекції та вирощування товарної риби. Зараз закінчується другий рік реалізації цієї програми.

Для того, аби одержати якісну товарну рибу, потрібно три роки. Рибопосадочний матеріал необхідно двічі пересаджувати у внутрішніх водоймищах, постійно підгодовувати спеціальними кормами, витримувати температурний режим утримання.

Якщо внутрішні водоймища можна реконструювати, а стартовий матеріал для підгодовування риби закупити, то з температурним режимом утримання – набагато складніше: погодні умови вносять свої корективи. Наприклад, нинішньої весни занадто пізно на водоймищах скресла і зійшла крига. Якщо минулого року вже 25 березня мали змогу зариблювати внутрішні водоймища, то нинішнього зариблення довелося закінчувати аж 25 травня, тобто на 2 місяці пізніше. Щоправда, 85 працівників водоймищ нинішнього року зариблювали «дворічкою» – у неї приріст значно більший. Тому й результат у кінці року рибоводи отримали непоганий, адже дотримувались новітніх технологій вирощування риби.

Зараз Печенізьке рибоводне господарство має змогу нарощувати обсяги виробництва якісної, екологічно чистої риби, щоб повністю забезпечити нею Харків та Харківську область. Крім того, багато рибопосадочного матеріалу реалізовується в Сумську та Полтавську області. Так, нещодавно туди його було продано близько 30 тонн. У сусідніх областях охоче купують рибопосадковий матеріал, що свідчить про зростання авторитету Печенізького рибоводного господарства.

Однак промисловий вилов риби на Печенізькому водосховищі викликає велику стурбованість. Справа в тому, що крім ВАТ «Печенізьке рибоводне господарство», ще дев’ять структур мають квоти на вилов тут риби. Виловлювати – виловлюють, а от зариблювати водосховище не поспішають. Адже «квотники» свого матеріалу не мають. Раніше селекціонери Печенізького рибогосподарства запускали у це водосховище по 500-800 тисяч штук мульки товстолобика, який є фільтрантом води. Тобто він очищує і поліпшує якість води водосховища, яке на 70 відсотків забезпечує потреби Харкова. Сьогодні Печенізькому рибоводному господарству не вигідно зариблювати водосховище, бо фінансові затрати на це лягають на його плечі, а рибу виловлюють інші. Та й водопостачальники Харкова зараз не платять за фільтрацію води, хоча раніше за процес зариблення водосховища товстолобиком щорічно перераховували по 30 тисяч гривень.

І все ж ВАТ «Печенізьке рибоводне господарство» впевнено дивиться у майбутнє. Зараз тут працює більше 100 чоловік і практично кожний усвідомлює велику відповідальність своєї праці. За останні роки трудовий колектив значно помолодшав. Приїжджають молоді спеціалісти навіть з інших регіонів України. Так, молодий 24-літній рибовод-селекціонер після закінчення Херсонського університету приїхав із своєю сім’єю саме до Печенізького рибоводного господарства, хоча був на виробничій практиці у Одеській області, але там йому не сподобалось.

Проведено реконструкцію трьох внутрішніх водоймищ: замінили труби, спеціальні пристрої та обладнання. Навесні продовжуватимуть ремонт. Звичайно, швидко всього не зробиш, але поступово процес оновлення проходить. Закладається надійна основа подальшого розвитку господарства.

^{Микола Сухомлин, Харківська область}

^{Надруковано в газеті «Сільський час» (Київ)}