|
у Харківському обласному архіві серед інших документів є в звіт Харківського губернського статистичного комітету «Деякі відомості про місто Вовчанськ», складений в 1863 р. протоієреєм Капустіним. Наведені в ньому факти дають досить-таки деталізоване описання міста того часу. Цей документ зацікавить багатьох вовчан, кому не байдужа історія рідного краю. Матеріал дається у скороченому вигляді, не на мові оригіналу, а при відповідній літературній і стилістичній обробці. ...По напрямку до півночі від річки Вовча розташована невелика гора, яка
має над самою річкою крейдяний шар, далі покрита чорноземом. Від півдня
до заходу і північно-заходу місто оточене пісками, засадженими не так
давно червоною лозою і трохи сосною до заходу. Взагалі околиці
Вовчанська уявляють собою мало живописного, тільки з південного боку при
в'їзді до слободи Заводи І м. Вовчанська можна звернути дещо уваги на
околиці мілових гір, які тягнуться до сходу від Вовчанська понад річкою
Вовчою і в своїх западинах вкриті лісками, до півночі ж на піщаній
височині, колись вкритій густим лісом, тепер лише видно декілька
застарілих верб по обидва боки дороги на місто Бєлгород. На захід від
Вовчанська, по правий бік річки Сіверський Дінець, тягнуться довгі і
густі ліси.
Передмістя м. Вовчанська і приміська частина слободи Заводи з південного боку складає відкритий голий степ, на північ під самою гористою височиною місто оточене невеликими садками і левадами, але вони у віддаленні за житлом майже непомітні, теж саме можна сказати і про східну та західну частини передмістя, крім невеликих садків зі сходу і лози з молодою сосною на захід.
При всьому тому зовнішній вигляд Вовчанська досить привабливий. З південного боку, по дорозі з Харкова і Куп'янська, місто зовсім відкрите, пересікається через річку Вовчу правильною, широкою головною вулицею, що веде на м.Бєлгород. По правий бік її розташовані два чудових цегляних храми, за річкою Вовча знов створена Обрізанська церква, а поблизу неї старезна дерев'яна, яку в цьому році будуть ламати, а внутрі самого міста на чистій і рівній площі, з п'ятьма главами з дзвіницею, огорожею, чотирма престолами і двома цегляними, залізом вкритими, караулами розташований собор св. Троїці. На північно-східній частині Вовчанська окремо стоїть кам'яна цвинтарна церква в Ім'я св. Дружин Мироносиць.
Через місток на річці Вовча, на початку міста, на головній вулиці знаходяться дві чотирьохкутні колони і дві таких же при в'їзді на міську площу з визолоченими орлами. В цьому місті три подовжні вулиці і чотири поперечні.
У Вовчанську дві площі: одна соборна з бульварові і тротуарами по обидва боки головної вулиці, а друга досить велика — базарна з гостинним рядом, лавками і погребами.
На жаль, на цій площі, в кінці, до річки, стоїть досить таки непривабливе приміщення — острог, покритий нефарбованим залізом і обнесений високим дубовим частоколом.
Лавки, побудовані в квадрат, частково кам'яні, а частково дерев'яні — вкриті околотом під глину.
Головна проспектна й паралельна їй Дворянська вулиця і обидві площі забудовані дуже красивими будинками, з них шість кам'яних, укритих залізом, і п'ять дерев'яних під залізними кровлями, і один двоповерховий, вкритий гонтою, в тому числі три двохповерхових і багато одноповерхових хороших будинків, зроблених з дубового лісу. Через Вовчанськ йде тракт з Бєлгорода, Корочі, Рибінська і Валуйок на Харків, Слав'янськ, Крим, Ростов і Таганрог. Тому рух транспорту дуже помітний. Через це в місті утримується більше десяти постоялих дворів.
У повіті знаходяться маєтки великих власників: князя Трубецького, графа Гвндрикова, генерала Задонського, баронеси Міллер-Закамельської, Шарлоеої, Шретера, сімейства яких більшою частиною проживають за кордоном, або в столицях, або в губернських містах.
І. ЗАХАРОВ.
|
