Головна » 2007»Січень»4 » Мати побитого мiлiцiонерами хлопця продовжуе судову тяжбу з прокуратурою
Мати побитого мiлiцiонерами хлопця продовжуе судову тяжбу з прокуратурою
18:34
Ірина Скрипник подала до Апеляційного суду Харківської області свої заперечення, текст яких наводимо нижче: До судової колегії судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Скрипник Ірини Олексіївни, що мешкає за адресою: пров. Леніна, 10, с. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області Заперечення на апеляцію ст. помічника прокурора Вовчанського р-ну Харківської області 17 листопада 2006 року Вовчанський районний суд Харківської області своєю постановою скасував постанову слідчого прокуратури Вовчанського району Харківської області від 27.10.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо перевищення влади й службових повноважень працівниками Вовчанського РВ ГУ МВС України в Харківській області Тимофєєвим О.І. та Слєпцовим О.О. за ст. 365 КК України, як винесену передчасно, без повного і всебічного дослідження всіх обставин події й повернув матеріали для проведення додаткової перевірки. На Постанову Вовчанського районного суду від 17.11.06 внесено апеляційне подання ст. помічником прокурора Вовчанського району мол. радником юстиції Т.В. Горонескуль, в якому вона просить постанову Вовчанського суду скасувати, а мою скаргу залишити без задоволення. При цьому представник прокуратури посилається на матеріали перевірки, якими достеменно встановлено, що працівники міліції дійсно нанесли моєму чотирнадцятирічному сину Скрипнику Олександру тілесні ушкодження під час затримання його працівниками міліції. Ступень тяжкості тілесних ушкоджень не встановлено, саме через відсутність провадження по кримінальній справі. Тому посилання представника прокуратури на те, що ушкодження мають «легкий ступінь» є неправомірними, бо для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень ст. 76 КПК передбачає обов’язкове призначення судово-медичної експертизи. Зовсім безпідставним вважаю посилання прокуратури на норми ст. 38 КК України. В своїй апеляції мол. радник юстиції Горонескуль зазначає: «так згідно диспозиції ст. 38 КК України, якщо особи, що затримують правопорушника чи злочинця». Але ст. 38 КК України не містить жодного згадування про «правопорушника», а стосується тільки «затримання особи, що вчинила злочин». Тому таке вільне тлумачення кримінального закону з боку прокуратури Вовчанського району викликає здивування, щоб не сказати занепокоєння. До того ж ст. 38 стосується дій «потерпілого та інших осіб». Працівники міліції при застосуванні сили повинні були керуватися нормами спеціального закону України «Про міліцію», а саме ст.ст. 12, 13 цього закону. Ст. 12 закону України «Про міліцію» надає працівникам право застосовувати силу без попередження, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції. Ч. 4 ст. 12 закону «Про міліцію» наголошує: «У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк .» Ані з постанови слідчого прокуратури, ані з апеляції ст. помічника прокурора Вовчанського району не вбачається, що прокуратурою проводилась перевірка правомірності застосування норм закону України «Про міліцію» до дій Тимофєєва О.І. та Слєпцова О.О. Не досліджувалися взагалі «необхідність затримання», «зведення до мінімуму можливості завдання шкоди» та інших норм ст.ст. 12, 13 закону України «Про міліцію». В своїй апеляції мол. радник юстиції Горонескуль зазначає: «Скрипник чинив опір працівнику міліції», але не досліджено, чи це був опір «законним вимогам міліції». Як встановлено прокурорською перевіркою, мій син та інший хлопець, Шматько О.О. «бігали друг за другом, розмахували руками та вигукували різні слова». Коли вони побачили міліціонерів, то припинили сварку й почали утікати. Таким чином, сама присутність працівників міліції попередила подальший розвиток подій, що міг би спричинити правопорушення з боку мого сина та Шматька О.О. Тому подальші дії працівників міліції по затриманню з застосуванням сили й утриманню впродовж 2-х годин у приміщенні опорного пункту двох хлопців повинні стати предметом ретельного дослідження прокуратури. Посилання апеляції на те, що порушення громадського порядку з боку мого сина підтверджується рапортом Тимофєєва О.І. від 17.09.06, не може бути взято до уваги. Про вчинене правопорушення повинен складатися «Протокол про адміністративне правопорушення», згідно зі ст.ст. 254-258 КУпАП. А доставляння правопорушника з метою складення протоколу регулюється ст. 259 КУпАП. Ст. 260 КУпАП прямо вказує, що «доставляння» застосовується у разі «коли вичерпано інші заходи впливу». Вже двічі прокуратурою Вовчанського району виносяться постанови про відмову у порушенні кримінальної справи щодо неправомірних дій працівників міліції по відношенню до мого сина Скрипника Олександра. Двічі, у порядку ст.ст. 99-1, 236-1 КПК України, ці постанови скасовуються. Тому викликає здивування подача апеляції прокуратурою Вовчанського району на законне рішення суду, замість проведення ретельної перевірки всіх доводів як моєї заяви, так постанов прокуратури і суду для винесення законного рішення, яке не викликало б сумнівів. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за ст.ст. 3, «Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» (далі Конвенції) від держави- учасника Конвенції вимагають проведення ефективного розслідування небезпідставних заяв про катування та жорстоке поводження. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини судами України» передбачає використання прецедентних рішень Європейського суду з прав людини судами України. У справі Ассенов проти Болгарії та багатьох інших, що розглядалися Європейським судом з прав людини, відсутність належного ефективного розслідування у справах про побиття міліцією громадян була визнана порушенням Європейської конвенції. Тому небажання прокуратури провести ефективне розслідування, затягування часу розслідування можуть привести до визнання Україною порушення ст. 3 Конвенції. Вважаю постанову Вовчанського районного суду від 17.11.06 законною й обґрунтованою. На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 236-2, 366 КПК України Прошу: 1.Винести ухвалу про залишення постанови Вовчанського районного суду від 17.11.2006 року без зміни, а апеляцію ст. помічника прокурора Вовчанського р-ну Харківської області залишити без задоволення. 2. Розглядати апеляцію за моєї присутності, а також у присутності мого представника, тому прошу повідомити мене про дату й час розгляду.
Яndex
Google
Блоги
Новини
