Старосалтівська сільська рада розповсюджує зави відносно будівництва очисних споруд побутових стоків. Ось цей текст.

Комплекс споруд «Біоплато» має призначення - переробка побутово - господарських стоків в центральній частині селища Старий Салтів. Комплекс розрахований на переробку стоків - 80 м3/добу.
Технологія «Біоплато» використовує природній механізм очистки води в біоценозі мікроорганізмів та вищих водяних рослин, культивованих в фільтруючій товщі грунту, щебеня, піску та інших наповнювачів.
Капітальні вкладення на будівництво споруд та експлуатацію біоплато в 4-5 разів менші, ніж для очисних споруд з використанням аеротенів.
Очистка стоків по технології «Біоплато» вигідно відрізняється від інших методів відсутністю витрат електроенергії та реагентів, простотою експлуатації та малою кількістю обслуговуючого персоналу.
До комплексу очисних споруд входять споруди механічної та біологічної очистки (відкритий фільтраційний та поверхневий штучний біоплато для доочистки), а також-система каналізаційних колекторів з колодязями на них та ілові карти для підсушування відкладень.
Ймовірні впливи на оточуюче природне середовище: специфічний запах побутово-господарських стоків; інфільтрація стічної води в підземні водоносні горизонти; накопичування сміття в решітках.
Дезодорація запаху забезпечується наявністю вищих водяних рослин на поверхні блоків біоплато.
Запобігання фільтрації стічної води в підземні горизонти забезпечується обладнанням протифільтраційного екрану в блоках біоплато з полімерної плівки.
Сміття, що накопичується в решітках, підлягає вивезенню на звалище.
З метою запобігання підтоплення блоків дощовими та паводковими водами, навкру -ги комплексу, споруджується дамба та створюється санітарно-захисна смуга розміром 100м.
В процесі експлуатації комплексу, не прогнозується будь-який ризик та остаточна дія на оточуюче природне середовище.
Термін експлуатації споруди, яка проектується, 25 років. Запланований термін роботи біоплато між капітальними ремонтами складає 15 років. Комплекс очисних споруд біоплато забезпечує стабільну очистку стоків у відповідності з нормативними запитами як в літній, так і в зимовий період, що підтверджено контрольними аналізами господарсько-побутових стоків, виконаних лабораторіями Харківської обласної СЕС за період 1998-2001 роки на аналогічних спорудах в селиш) В.Проходи Дергачівського району Харківської області.
Виконком Старосалгівської селищної ради

 

Довідково:

Очищення стічних вод за допомогою фітотехнологій (“біоплато”) – річ досить відома та ефективна. Але непрофесійний підхід до проектування таких очисних споруд може замість сподіваного позитивного результату призвести до екологічної катастрофи. 

Так, Олена ГОЛІКОВА, журналіст видання "Партнери" (випуск: 10 (86), жовтень 2006) пише:

Використання біоплато: грамотне й неграмотне

Про технологію біоплато “Партнери” писали вже двічі (січень-лютий 2004 р. та січень-лютий 2006 р.). Серед головних її переваг – заощадження енергоресурсів, порівняно проста експлуатація, відносна дешевизна та достатня надійність комплексів, можливість очищення широкого діапазону стічних вод. Але все це – лише за умови кваліфікованого проектування та втілення проекту.

Нехтувати очеретом на біоплато не можна ніяк. Очерет має бути густим, аби не сталося екологічної біди (Фото Олени Голікової)

“Біоплато не є панацеєю, – каже Віктор Ладиженський, доцент кафедри інженерної екології Харківської національної академії міського господарства. – Головна особливість методу – його індивідуальність у кожному конкретному випадку”. Усі нюанси можуть урахувати лише спеціалісти, які займаються цим питанням не один рік і розуміють суть методу. Інакше – наслідки можуть бути плачевними.

За приклад візьмімо біоплато Золочівської районної лікарні та Нововодолазького молокозаводу (обидва – у Харківській області). У першому випадку ще на етапі експертизи проекту фахівці академії міського господарства попередили розробників, що необхідно змінити конфігурацію споруд (їх зробили у формі квадрату, а це не забезпечує належного руху води). Але автори, посилаючись на обмеженість території, вирішили внести корективи лише у вигляді дренажних труб – змійовика, який мав забезпечити постійне перетікання води. Як наслідок, замість сподіваного результату отримали застійну зону води. Крім витрачених коштів, непрацюючих споруд, погіршення екологічної ситуації, лікарня, яка була замовником, має сьогодні ще й проблеми з екологічною прокуратурою. Штрафи й судові позови загрожують і молокозаводу в Новій Водолазі. На відміну від Золочева, інженерна частина, на думку фахівців академії, зроблена більш-менш нормально. Але тут, мабуть, забули про суть технології – рослинність (комиш, очерет). Для ефективної роботи біоплато має бути висока щільність рослин – 10-12 стебел на 1 м2. І висаджувати їх треба одразу, а не чекати, поки через рік-два поодинокі стеблини розростуться. Та ще й постійно доглядати їх, підсаджувати, якщо деякі рослини не прижилися. Інакше позитивного ефекту від біоплато чекати не варто.

Помилки проектувальників та можливості технології

За словами Віктора Ладиженського, саме ці дві помилки – неправильна форма споруд, яка не забезпечує постійного перетікання води, та недостатня щільність рослин сьогодні є найпоширенішими й призводять до зворотного ефекту. А головне, що дискредитується власне технологія, яка за грамотного підходу забезпечує ефективне очищення. Про це, зокрема, свідчать споруди у Юліївці та Великих Проходах (Харківська область). Сьогодні фахівці академії працюють над багатьма такими проектами по всій Україні, зокрема, для виробника кетчупів “Торчин-продукт” у смт Торчин (Волинська область), для Караванського спиртзаводу (м. Люботин, Харківська область) тощо. На стадії розвідувальних робіт – проект у селищі Мала Рогань під Харковом, де повністю зітліли очисні споруди, і каналізаційні стоки течуть вулицями. Вартість відновлення традиційних очисних споруд складає близько 4,5 млн грн. Таких коштів у ради, звичайно, немає. Виходом може бути спорудження біоплато. Після досліджень фахівці академії запропонували локалізувати територію, де розташовані зруйновані споруди, відновити споруди механічної очистки у вигляді відстійника для первинного очищення. На другому етапі пропонується включити до біоочисних “споруд” болотисту ділянку, розташовану поруч. Для цього треба змінити її цільове призначення із земель запасу на територію в складі очисних споруд. В цьому разі селищній раді доведеться виділити кошти на інженерні роботи (кілька десятків тисяч гривень).

Академія консультує безкоштовно

Що ж до невдалих проектів, то, на думку пана Ладиженського, уникнути подібних провалів буде легко після затвердження і публікації загальнонаціонального нормативного документа, який регламентуватиме створення біоплато та їх оптимальну експлуатацію. Цей документ, головним розробником якого є Харківська національна академія міського господарства, уже пройшов усі узгодження й перебуває на розгляді в Міністерстві охорони природного середовища України. Цей документ стане основою для проектувальних робіт та екологічної експертизи, яку сьогодні роблять фахівці обласних управлінь екології на свій розсуд. А їм, вважає пан Ладиженський, для оцінки проектів біоплато бракує спеціальних знань.

Але поки документ ще не прийнятий, фахівці академії міського господарства радять ретельніше добирати організації та фірми, які пропонують проекти із застосування фітотехнології очищення стічних вод. Адже багато з них часто досягають укладання договорів не професіоналізмом, а наполегливістю. Крім того, фахівці академії можуть надати консультації, розглянути і проаналізувати усі запропоновані варіанти проектів і запропонувати свої висновки. Зроблять це вони абсолютно безкоштовно. Такий альтруїзм Академії пояснити легко – саме її фахівці вважаються розробниками технології в Україні й зацікавлені в її просуванні. А неграмотний підхід може зіпсувати довіру до біоплато.

Аби заробити репутацію, треба багато часу. Щоб зіпсувати її – достатньо одного невдалого проекту. Тож, каже Віктор Ладиженський, не хотілося б компрометувати технологію, яка може принести користь багатьом підприємствам та громадам, заощадити кошти та зберегти довкілля.

Контактна особа: Віктор Ладиженський, доцент кафедри інженерної екології Харківської національної академії міського господарства, тел.: (057) 707-33-31, 707-33-77