Біографічні відомості
Народилася в родині селян-бідняків. Після закінчення середньої школи — літпрацівник-коректор райгазети «За комунізм».
З перших днів війни добровільно пішла на фронт. Була командиром відділення радіовинищувального протитанкового артполку (до 1943 року), командиром відділення розвідки артдивізіону. Було поранено. 1943 року вступила в партію.
Закінчила 1948 року заочне відділення Харківського педагогічного інституту, 1951 року аспірантуру при Харківському педагогічному інституті. Кандидат філологічних наук.
Викладала українську мову та літературу у Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам'янець-Подільський національний університет), партшколі, середніх школах Станіслава (з 1962 року — Івано-Франківськ) — зокрема, 1956 року — в СШ № 11.
10 травня 1971 року засновано Івано-Франківську обласну організацію Спілки письменників України. Співучасниками її створення були тоді 10 літераторів, серед них і Ольга Стрілець.
Творчість
Писати почала 1956 року.
Збірки віршів: «Дороги» (Київ: Молодь, 1960), «Мої!» (Київ, 1963), «Ломикамінь» (1966), «Громовиця» (Ужгород: Карпати, 1972; передмова Степана Крижанівського).
Книга нарисів «Спасибі, люди!» (1964).
1990 року київське видавництво «Дніпро» опублікувало вірші та фронтовий щоденник Ольги Стрілець під назвою «Обпалена троянда».
Вірш «У милого очі сині», покладений на музику композитора Дмитра Циганкова, став народною піснею.
З перших днів пішла добровільно на фронт. Пройшла всю війну: Волга, Україна, Молдавія, Румунія, Болгарія, Югославія, Угорщина, поранення, госпіталі, Перемога 1945-го...
Побачене і пережите нотувала у фронтовому щоденнику, який став не тільки документом, свідченням тих страшних часів, а й літературною пам’яткою. Імена побратимів, з якими разом воювала, фронтове життя закарбувала і у віршах. Багато з написаного було втрачено.
Після закінчення війни вирішила вчитись. Здобувала знання на філологічному факультеті Харківського педагогічного інституту (1948), закінчила аспірантуру. Вже кандидат філологічних наук, педагог, якийсь час трудилась на освітянській ниві у рідному вузі. А далі був древній Кам’янець, Івано-Франківськ... Працювала у Кам’янець-Подільському педінституті, готувала до життя молодь...
Продовжувала писати, відточуючи свою літературну майстерність... Згодом побачили світ її поетичні збірки: “Дороги” (1960), “Мої!” (1963), “Ломикамінь”, (1964), “Спасибі, люди” (1964). У видавництві “Карпати” до 50-річчя з дня народження вийшов підсумковий томик поезій “Громовиця”. 1990 року київське видавництво “Дніпро” опублікувало її вірші та фронтовий щоденник під назвою “Обпалена троянда”.
До літературного спадку письменниці належить також поема про Григорія Сковороду, низка віршиків для дітей та неопублікованих поезій. Вірш “У милого очі сині”, покладений на музику композитора Дмитра Циганкова, став народною піснею.
Ще би радувала нас миткиня своїми чудовими творами, щедро збагачуючи ними нашу культурну скарбницю, та життя її обірвалось. 11 березня 1974 року Ольги Стрілець не стало.