Меню сайта
Форма вхіда
Міні чат
ХТО НА ФОРУМІ?
Сегодня были:
{IF}
ТОП ФОРУМОВ
{ENDIF}{IF}
Фотоальбоми
{ENDIF} {IF}
Сервисы
{ENDIF} {IF}
Пошук на форумі
 
{ENDIF} {IF}
-----
{ENDIF}
ВОВЧ@НСЬК Чт, 21-11-2024, 20:33
Вітаю Вас Гость | RSS
Что здесь изображено?
 

[Нові дописи · Участники · Правила форума · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Христос Воскрес!
volchansk Дата: Нд, 27-04-2008, 21:06 | Допис # 1
Admin
Україна
Група: Модератори
Дописи: 1175
Статус: Offline
Поздравляем всех с праздником Православной Пасхи!

Светлое Христово Воскресение.
Колокольный звон летит с небес,
И во славу Бога песнопения,
Ликование - "Христос воскрес!"
В праздник Вам дарю яйцо пасхальное.
Поздравляю, что Христос воскрес!
Наш разлад - явление случайное,
В Светлый праздник след его исчез.
Нет в душе обидного томления,
И любовь воскресла, как Христос.
Наше неизбежно примирение!
Вновь надежду нам Христос принес.

Кто как?

Добавлено (27-04-2008, 21:06)
---------------------------------------------
Поздравление с пасхой (Флэш Мульты)714.4Kb
Поздравление с пасхойИнтерактивная пасхальная открытка - найди все пасхальные яйца.


.
 
svoboda Дата: Пт, 22-04-2011, 00:08 | Допис # 2
Рядовой
Україна
Група: Перевірені
Дописи: 14
Статус: Offline

Традиції та звичаї святкування Великодня в Україні

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...

Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим, встановленим пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і воскресіння звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного життя. Тому Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом.

Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них і Карпатський край.

Основна ознака тутешнього Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, гуцули протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.
Страстного тижня господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу.

За три дні до свята Живного четверга на Гуцульщині діти ходять «гріти діда», відвідуючи хресних батьків та інші господи, особливо ті, де є старенькі люди. °х душі малеча зігріває окликами: «Грієм діда. Печіть паски. За три дні Великдень!». Діточок віддячують за добру звістку кукуцами — спеціально спеченими булочками з хрестиками. В наші дні ще й пригощають солодощами.

А в Страстну п'ятницю — у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці. Саме час посидіти біля неї, як біля померлої людини, міркуючи про своє життя та слухаючи читання «Дій святих апостолів». Багато людей, особливо молодь, у храмі проводять нічні чування, що розпочинаються з «Хресної дороги». Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика.

А Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя.

У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння.

«Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому — до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися* яйцем і паскою.

Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!».

*Говіти — постити, відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді й причастя, сповідатися, причащатися.

Додано (22-04-2011, 00:04)
---------------------------------------------
[color=red]Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті, як Великодній рушник, і веселі, як українські писанки.

Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість і любов.

З гори на долину

котиться писанка до нас на гостину.

А за нею йде Великдень, несе білу паску,

дзвонить в дзвони, всім дарує радощі і ласку.

Янголята дар несуть з небес.

Додано (22-04-2011, 00:08)
---------------------------------------------
Дорогі Земляки-Українці!

Великдень приходить поєднати наш народ прадавніми традиціями, вірою і духовністю. Нагадати про торжество добра і всесильність сподівань. З нагоди цього величного свята зичемо Вам і Вашим родинам усього найліпшого. Нехай воскреснуть у Ваших серцях споконвічні цінності українців – доброта, зичливість, щедрість і оптимізм. Нехай на білих крилах Великодніх дзвонів прилетять у Ваше життя світло любові до Господа, Сила й Натхнення.

З нагоди величного свята Бажаемо достатку у Ваших оселях, здоров'я Вашим батькам, мудрості Вашим дітям. Бажаемо багато радісних днів – веселих, як великодні писанки, і яскравих, як весільні вишиванки. Бажаемо за жодних обставин ніколи в житті не опускати руки і не втрачати найголовнішого – Надії.

Христос Воскрес – воскресне й Україна![/color]


Перейди на бiк добра - у зла закiнчились тiстечка
 
administrator Дата: Пт, 22-04-2011, 01:40 | Допис # 3
Генералиссимус
Україна
Група: Адміністратори
Дописи: 320
Статус: Offline
Пасхальный день. Чиста природа.
И каждый миг сегодня мил!
У православного народа
Великий праздник наступил.

Тебя с великим днем пасхальным
Я поздравляю от души!
Желаю меньше дней печальных,
Побольше счастья и любви!

***

В этот день я хочу пожелать
Добрых дел и поступков прекрасных,
Каждый день лишь с улыбкой встречать,
Больше праздников солнечно-ясных,

Пусть удача идет впереди,
Дарит мир только яркие краски,
Пусть ничто не стоит на пути
В светлый праздник божественной Пасхи!

***

«Христос воскресе!» говорю и поздравляю,
И в праздник Пасхи вам желаю,
Чтобы жили в полном здравии и радости,
Без печалей, горести и зависти.

***

Христос воскрес в великий этот день!
Пусть к вам придет приятное волненье,
Пасхальная божественная тень
Пускай коснется в это воскресенье!

Желаем вам, чтоб дал Господь всего –
Здоровья, благоденствия, достатка!
В делах чтоб не мешало ничего,
Пусть в этой жизни будет только сладко!


Откуда пошло название праздника

Для начала определимся с терминологией. Название праздника Великдень существует только у украинцев и белорусов. Поляки называют его Wielkanoc, а росияне – Пасха.

В христианском контексте терминологически верно называть этот праздник именно Паска или Пасха, т.к. название его происходит от названия ветхозаветного праздника песах, который отмечали иудеи в память об освобождения от египетского плена.

Также в других европейских языках название этого праздника происходит от староиудейского песах:

Латинский - Pascha,
Голландсий - pasen,
Эсперанто - pasko,
Исландский - paskar,

Итальянский - pasqua,
Немецкий - рaschen,
Испанский - pascua.

Древняя символика праздника Великодня Дажбожьего
Задолго до Крещения Руси наши предки отмечали весной большой праздник – Великдень Дажбожий. Его отмечали на весеннее равноденствие.

Великдень – это давний праздник весны, весеннего солнца, и природы, которая возрождалась после долгого сна. Праздник полной победы весны над зимой, победы жизни над смертью, праздник супружеской любви и согласия в семье.

Для многих из нас, возможно, это будет открытием, но задолго до христианизации Руси волхвы на Великдень ходили от дома к дому и сообщали всем» Радуйтесь, сын Божий воскрес!»

Великдень считается самым главным днем в году, так как тогда, по верованиям славян, воскрешает бог жизни – Солнце, а весь мир возносит хвалу воскрешению, рождению любви, доброты, надежды и радости жизни. Наши предки считали, что в этот день Господь открывает небо и через небесные врата приносит в людские души очищающий огонь.

Как уже говорилось выше, Великдень наши предки определяли по дню весеннего равноденствия. По православному церковному календарю равноденствие всегда попадает на 21 марта, хотя настоящее астрономическое равноденствие происходит в период между 17-19 мартам. К этому дню выпекали каравай (современная паска), посыпанный пшеном, что символизировало рождение и полноту жизни. Обязательным атрибутом праздника, который распространился по всему миру, является писанка. А символика писанки, с ее «зигзагами», «деревьями жизни», «птичками» и другими отображает богатство мировосприятия наших предков.
Праздники Великодня продолжаются в течение двух недель. Начинаются они еще в период поста днем Вербного воскресения, следующий праздник - Великдень, и завершаются проводами усопших - Радоницей. В языческое время Великдень был одновременно и праздником Нового года.

О Паске.

Обычай выпекать паски также имеет дохристианское происхождение. В чистый четверг, когда заканчивали расписывать писанки, начинали печь бабы – так издревле называли паски.
Обычно выпекали паски трех видов:
• Желтая паска – паска солнцу, именно ее и святили в церкви, а употребляли в Воскресение.
• Белая паска – паска душам умерших родственников, с ней ходили на кладбище на Проводы.
• Черная паска – хозяевам и родственникам, именно черная паска это и есть тот самый житный хлеб, который украинцы ели ежедневно.


[url=http://photoholst.kharkov.ua/]Печать на холсте/url]
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Copyright "Bank e-Day" © 2024