Стихи Колкутина

volchansk

Дата: Вт, 17-07-2007, 10:14 | Допис # 1

Admin

Великобританія

Група: Модератори

Дописи: 1175

Статус: Offline

Молитва за Україну
Дай, Господи, нам силу у житті,
Дай передих, хоч на одну хвилинку,
Щоб більше не страждати в самоті,
З очей не впала б ні одна сльозинка.
Зійди, як сонечко в ранковий час,
Яке серця і душі зігріває,
Мій Господи, спаси й помилуй нас,
Бо крім Тебе нікого в нас немає.
Даруй убогим та голодним хліб,
Дай дочку батьку, матері дай сина,
Надію поверни в цей тяжкий вік,
Щоб вижила уся моя родина.
Світи, як сонечко в ранковий час,
Яке серця і душі зігріває,
Мій Господи, спаси й помилуй нас,
Бо крім Тебе нікого в нас немає.
Пошли нам, Боже, небо голубе,
Родючий дощик у весняну днину,
Благаємо ми, Господи Тебе,
Щоб Ти прийшов до нас на Україну.
Прийди, як сонечко в ранковий час,
Яке серця і душі зігріває,
Мій Господи, спаси й помилуй нас.
Бо крім Тебе нікого в нас немає.
Микола КОЛКУТІН

F@Q

Дата: Пн, 15-10-2007, 20:59 | Допис # 2

Рядовой

Україна

Група: Користувачі

Дописи: 12

Статус: Offline

Поганий вірш.

persidana

Дата: Чт, 12-06-2008, 12:45 | Допис # 3

Рядовой

Україна

Група: Перевірені

Дописи: 8

Статус: Offline

Quote (volchansk)

Поганий вірш.

а кто нить вообще когда-то слишал у колкутина хорошие стихи, тоже мне великий поэт))))))))

Допис відредаговано persidana - Пт, 13-06-2008, 12:19

АнГеЛ

Дата: Пт, 13-06-2008, 14:42 | Допис # 4

Рядовой

Україна

Група: Користувачі

Дописи: 8

Статус: Offline

неплохой стих ты навернае патриот своей страны smile

Я-АНГЕЛОЧЕК!!^_~

administrator

Дата: Ср, 05-01-2011, 01:52 | Допис # 5

Генералиссимус

Україна

Група: Адміністратори

Дописи: 320

Статус: Offline

Солдатской Матери
Я не бьіл в Осетин, не бьіл в Чечне,
Да и Ингушетию знаю по карте...
А что вьі забьіли на зтой земле,
Убитьіе горем солдатские матери?
Что вьірвало вас из насиженньїх гнезд?
Вам мало просторов великой России...
Чем так взволновал вас «чеченский вопрос»?
А, может, решить его вас попросили?
Всегда нас пленил величавьій Кавказ,
К себе призьівал вечньїй дух Прометея...

К нему в горьких снах вьі вернетесь не раз,
Ни боли, ни слез и себя не жалея.
Здесь дети-изгнанники русской земли
Молили простить их грехи вековьіе.
И скорбно по горньїм дорогам брели
За гробом с поруганной честью России.
Здесь русский солдат и чеченский абрек
Стреляли друг в друга без злобьі и вкуса.
Виньї не познав, уходили навек
Сьіньї Магомета и внуки Исуса...
Все также «сияет Кавказ подо мной...»,
Пока весь израненньїй, залитий кровью.
Лишь сьін твой уже не вернется домой,
Чтоб нежно припасть к твоєму изголовью...

http://217.12.212.126/temp/gazeta/1995/1995.djvu (стор 60)

[url=http://photoholst.kharkov.ua/]Печать на холсте/url]

administrator

Дата: Вт, 11-01-2011, 05:27 | Допис # 6

Генералиссимус

Україна

Група: Адміністратори

Дописи: 320

Статус: Offline

Прикріплено: 4302498.gif (342.7 Kb)

[url=http://photoholst.kharkov.ua/]Печать на холсте/url]