Коммерция: Продам прибор нормализации артериального давления
Рекомендую отказаться от медикаментов! Продам прибор нормализации артериального давления.Уникальный прибор для тех кого беспокоит давление, обладает высокой терапевтической эффективностью и может быть использован в еще более широких масштабах в качестве нетравмирующего,не вызывающего каких-либо побочных осложнений немедикаментозного средства.Прибор номинировался на Нобелевскую премию в 2008г. тел. для справок: 050-779-14-42; 093-019-00-22 Читать далее...
18 квітня 1918 р. - 65 - тисячна австро-німецька армія окупувала Харків .
На Вовчанщині разом з німцями з'явилися загони гайдамаків. Почався терор. Сільські ради було розгромлено. Німці по селах проводили реквізицію. Грабували цукор, хліб, олію, корів , свиней , курей, гусей, - все відправляли ешелонами на Бєлгород , далі - на захід .
В листопаді 1918 р ., внаслідок революцій в Німеччині німецькі війська залишили Вовчанщину. Та на зміну їм з'явились петлюрівці, потім анархісти, сахаровці.
В грудні місяці створюється Всеукраїнська надзвичайна Комісія для боротьби з контрреволюцією . На заводах (в Рубіжньому - на цукровому та цегельному) - робітничі дружини, в лісах понад Дінцем - партизанські загони . Біля Рубіжнього в Колокольцовському лісі діяв партизанський загін під проводом Штефана Кудлая .
20 грудня спільними діями робітничих дружин та Старосалтівського партизанського загону Вовчанськ була звільнено від петлюрівців і відновлено Радянську владу.
Та 22 грудня владу захопили анархісти, почалися грабежі та розстріли.
Саме в цей неспокійний час, в грудні 1918 р. , гине Олександра Яківна Єфіменко - перша в Російській Імперії жінка-профеесор, доктор історії, автор більш як ста фундаментальних робіт , автор перших підручників з історії України . Понад 40 років вона присвятила своїй другій батьківщині -Україні . Влітку 1917 р. вона разом зі своєю дочкою Тетяною втекла від бурхливих подій Петербургу на Слобідський край і поселилася на Колокольцовській дачі затишного хутору “Любочка" (напроти Рубіжнього , на лівому березі Сіверського Дінця). Але вітер революції наздогнав її й тут … Допізна світилося вікно в кімнаті дачного будиночку. Квапливо працювала Олександра Яківна над новими підручниками. "Хоч би як там було , українознавство сьогодні - є невідкладна гостра потреба, справжній духовний голод українського життя", - писала про прогрес національної самосвідомості, що має відбитися в розвиткові нагіональної культури, освіти, літератури та мистецтва . Але багатьом планам не судилося здійснитися : її разом з дочкою , відомою на той час поетесою по-звірячрму вбили бандити . За деякими даними - то були сахаровці , за іншими - місцева банда Капиноса, ще одними - цей злочин скоївся за наказом НКВС.
У січні місяці 1919 р. у маєтку Катерини Задонської сахаровці перерізали горла господарці, графині Ширковій-Гендриковій, князю Вадбольському , княгиням Софії та Ользі Вадбольським, забрали у них всі коштовності. У Рубіжній пограбували палац графині Сумовської, яка купила у Ротермундта в 1913 р. цукрозавод і землі у графа Гендрікова.
10 лютого в Вовчанському повіті вдруге встановилась Радянська влада.
У квітні 1919 р. розпочалась експропріація 30-ти найбільших поміщицьких маєтків у повіті і почався розподіл поміщицької землі між селянами , інтенсивне створення радгоспів. Радгоспам виділялося більше землі , ніж вони могли її обробити. Робітники , які організовували комуни, не знали сільського господарства, вони не мали ні реманенту , ні коней , ні волів , не було посівного зерна. Селянство за своїм соціальним складам не було готове для комуни. Республіку душив голод,
Розпочинається на Країну Рад похід Денікіна. У Вовчанському районі формується революційний батальйон, до його складу вливаються загони Печеніг , Мартової, Старого Салтова, Рубіжної , Білого Колодязя, Гнилиці, Миколаївки.
Разом з Денікіним у серпні 1919 р. в наш край повернулися і поміщики. Знову почався білий терор. З жорстокістю розправлялися з комуністами , активістами, які насмілились відібрати у поміщиків землю. В с. Гатище , біля залізничного містка було розстріляно 174 селян.
Та в грудні 1919 р. Червона Армія звільнила Вовчанськ. На Вовчанщині була відновлена Радянська влада.