Мабуть, важко знайти серед наших громадян таких, які б не розуміли, що сьогодні в Україні склалася небезпечна ситуація як у політиці, так і в економіці. Це відчувається у всіх куточках нашого краю і, зокрема, у Вовчанську, де я мешкаю. Місто розташоване на кордоні з Білгородською областю Російської Федерації. За роки радянської влади тутешнє населення було дуже зросійщене. І на шістнадцятому році нашої незалежності з російською експансією не покінчено, а, навпаки, вона відчувається ще з більшою силою. Так, з 18 газет, які надходять у місто, лише дві україномовні. "Нації і держави" надходить тільки один примірник, тож про її існування практично ніхто у Вовчанську не знає. Ці факти свідчать, що про національне виховання наших громадян не може йти мова. Під час помаранчевої революції наші патріоти України плекали райдужні надії на те, що ситуація різко зміниться, коли Президентом України стане Віктор Ющенко. Та цього, на превеликий жаль, не сталося. Шановний гарант Конституції та його "славна" партія замість того, щоб зміцнити владу українського народу, дуже скоро звели нанівець усі завоювання помаранчевої революції. Під час парламентських виборів Партія регіонів систематично і безперешкодно кувала свою перемогу, вдаючись до підкупу, залякування, обдурення громадян. Ніхто з можновладців не звертав увагу на обіцянки Президента забезпечити демократичність виборів. Фальсифікатори знали, що їхні махінації пройдуть безкарно, бо ж Президент не виконав своєї обіцянки, що після його перемоги бандити сидітимуть у тюрмах. Від усіх цих негативів стає дуже важко на душі. Але ми не маємо права здаватися... Чим важче нашій матері Україні, тим наполегливіше маємо ми, її сини і доньки, боротися за волю і долю рідного народу. Особисто я вважаю своїм обов'язком допомогти газеті "Нація і держава" добитися, щоб вона стала широко поширеною, популярною у Вовчанську. Матеріальної допомоги надати не можу, бо за 38 років сумлінної праці "на благо Родины" я заробив у неї пенсію у розмірі всього 360 гривень. Зате я міг би поширювати до 150 примірників видання. Для цього я вже веду агітацію серед знайомих, роз'яснюю їм, що нам потрібна своя, українська газета, а не російська брехня. Дозволю собі повідомити вам думку простих читачів щодо газети. Люди вважають, що вона надто заполітизована. Мало друкується нарисів та заміток про те, що відбувається на якійсь фабриці, заводі, в якомусь господарстві. Слід було б більше писати про життя простих трудівників, їхню боротьбу за свої права. Хотілося б читати на шпальтах видання гарні вірші, байки, анекдоти, поради, новини техніки та спорту. Упевнений: публікація того, що цікавить громадян, осяяна духом національної ідеї, принесе нашій газеті ще більшу популярність і визнання широкого загалу українських патріотів. м. Вовчанськ, Харківська область Від редакції. Дякуємо нашому читачеві за добре слово про газету. Стосовно питання розповсюдження "Нації і держави" просимо Вас звернутися в харківський корпункт нашої газети (див. 2-у стор. газети). Що ж стосується побажання робити видання менш "політизованим", то ми не можемо з цим погодитися. Нам дорогий кожен сантиметр газетної площі, і ми хочемо донести до наших читачів якомога більше тієї інформації, яку вони навряд чи знайдуть в інших часописах. А вірші (щоправда, далеко не завжди "гарні"), байки, анекдоти і т. ін. Ви можете прочитати деінде. Чого-чого, а цього добра в наших ЗМІ і поза ними вистачає.
Джерело: http://nacija.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=914&Itemid=3 |