Аграрний комплекс після реформування став різношерстним. Одні сільгосппідприємства вбачають сенс своєї діяльності у виробництві хліба, інші — у тому, щоб його украсти. Таких хижаків розвелося чимало. Нинішнє безвладдя для них — свято. Тож діють нахабно, бо їм потурають органи влади, правоохоронці, а насамперед — суди.

Приватне сільгосппідприємство «Молнія-1» — одне з небагатьох у Вовчанському районі Харківської області, яке під час аграрних реформ зуміло дати собі раду без сторонньої допомоги. Не лише зберегло, а й примножило те, що дісталося йому у спадок від колишнього КСП імені Дімітрова, не забуло соціальні традиції. Обробляє понад 5 тисяч гектарів поля, дає роботу мешканцям чотирьох сіл, взяло під свою опіку три школи, дитячий садок, пенсіонерів. Ось уже 25 років очолює це господарство заслужений працівник сільського господарства Микола Білецький. З весни 2006 року його стали атакувати власники земельних паїв сусідніх сіл Пільна та Українське з проханням взяти і їхні землі в оренду, бо, мовляв, те підприємство, яке на них господарює, не виконує умов угоди і таке інше. Спочатку Микола Іванович відмовлявся, бо навіщо зайвий клопіт, адже «Молнія-1» — господарство збалансоване, тобто кількість техніки, матеріальних та фінансових ресурсів відповідає площам сільгоспугідь. У разі додаткового навантаження цей потенціал слід було якось нарощувати: брати кредити, купувати техніку, міндобрива, засоби захисту рослин. До того ж землі в цих селах дуже занедбані, бо тамтешній господар надавав перевагу кукурудзі й соняшнику, а деякі поля взагалі не обробляв. Тож Микола Білецький вагався, перш ніж відгукнутися на благання про допомогу, аж поки не вмовила його на це райдержадміністрація, яка втомилася від майже щоденних селянських делегацій із Пільни та Українського.

Перед тим, як укладати угоди з селянами, представники «Молнії-1» з’ясували, чи мають вони право це робити. Дізналися, що селяни рік тому уклали угоди з ТОВ «Агро-Век», але згодом звернулися до районного відділу земельних ресурсів з проханням не реєструвати їх. Тож вони так і не були зареєстровані. На підставі цього дійшли висновку, що укладення угод з селянами Пільни й Українського правомірне. Вдарили з ними по руках. Зважаючи на бідність селян, видали їм наперед орендну плату і заплатили за них податки. Це була середина осені 2006 року. Треба було поспішати з сівбою озимини, бо з моменту укладення угод відповідальність за долю наступного врожаю і цих занедбаних сіл вже лягала на «Молнію-1», тож вона, не гаючи ні хвилини, взялася до діла і засіяла увесь озимий клин, про що свідчать відповідні документи і жителі сіл. Попередній орендар не визнає за «Молнією-1» жодного гектара озимини і стверджує, що це він посіяв усе, бо не знав, що селяни уклали нові угоди. Спірна пшениця на полях Пільни — основа конфлікту, про який ідеться.

На початку лютого 2007 року райвідділ Держреєстрації прав на нерухоме майно зареєстрував угоди між «Молнією-1» та власниками земельних паїв. У цей же час вони на своїх зборах ухвалили передати цьому господарству майно колишнього КСП «Зоря». Словом, становище «Молнії-1» у Пільні та Українському не лише зміцнилося, а й остаточно узаконилося. «Агро-Век» якось тихесенько зник, ніби тут його ніколи й не було. І, здавалося, нічим не виявляв свого невдоволення цими перемінами. Та затишшя виявилося оманливим. Грянула буря, яка урвала чималий шмат майнового комплексу колишнього КСП «Зоря». Пік її припав на 23 березня, п’ятницю. Микола Білецький радить звернути на це увагу, бо всі наступні незвичайні пригоди траплятимуться саме у п’ятницю після закінчення робочого дня, коли прокуратура, органи влади переходять у режим вихідних днів. Те, що відбувалося того дня, нагадувало воєнні дії. З мікроавтобусів, автомашин, які раптово увірвалися до Пільни, майже на ходу вискакували бійці охоронного підрозділу «Каскад», захоплювали виробничі об’єкти, зупиняли трактори, витягували звідти механізаторів, непокірних били. Коли село було взяте під контроль, почалося мародерство: скотовози завантажувалися худобою, вирізалися металеві конструкції на машинно-тракторному стані і на току. Коли керівники та спеціалісти «Молнії-1» спробували з’ясувати, що й до чого, їм показали ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 березня 2007 року. Як люди досвідчені, вони одразу зрозуміли суть махінації, жертвою якої стали. У тій ухвалі не фігурували ні «Молнія-1», ні власники майнового комплексу колишнього КСП «Зоря». Якийсь «Центр сільськогосподарського інвестування «Аграрій» з Вовчанська звернувся з позовом до ТОВ «Агровек» Валківського району Харківської області з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи на суму 400 тисяч гривень. Останній погодився погасити заборгованість майном (звичайно ж, не своїм, а селянським). У переліку того майна 190 одиниць техніки! Отут, читачу, треба бути уважним, бо комбінатори накрутили такого, що можна голову зламати. І ТОВ «Агро-Век» з Вовчанська, і ТОВ «Агровек» (без дефісу) з Валківського району, і «Аграрій», і ще три фірми є дітьми однієї і тієї ж фінансово-господарської групи, яка, за інформацією Вовчанської РДА, вміло ухиляється від сплати податків. А обидва «Веки» — близнюки, наче Чук і Гек. За версією, яку комбінатори подали до суду, виходить, що «Аграрій» надавав якісь послуги ТОВ «Агровек», котрий утримував свою техніку на базі колишнього КСП «Зоря» і, в свою чергу, на замовлення «Агро-Века» обробляв навколишні землі.

Чому «Молнія-1» не звернулася до суду? Бо вона у цьому спорі — третій зайвий. Адже не встигла прийняти на свій баланс майно КСП «Зоря». Єдине, що зробили, допомогли підготувати власникам майна позов до суду, але він залишився без розгляду. Прокуратура та міліція, до яких звернулися селяни та «Молнія-1», теж не стали докопуватися до істини, мовляв, є рішення суду, яке треба неухильно виконувати. А що то за рішення, на підставі чого ухвалювалося, нікому немає діла. Байдуже правоохоронцям і до того, що порушено майнові права селян. Адже серед білого дня у них викрадено те, що вони набували важкою працею впродовж кількох десятиліть.

Та на цьому неприємності селян Пільни, Українського та «Молнії-1» не скінчилися. «Агровеки», вочевидь, вирішили, що майна, яке вони хапонули, не достатньо, щоб покрити моральну та матеріальну шкоду від того, що селяни перейшли до іншого орендаря. Тож задумали нову акцію помсти. Комбінація, яку розіграли між собою, була схожа на попередню, але тепер призом для переможця мав стати урожай, який дозрівав на полях Пільни та Українського. Отож «Агро-Век» (з дефісом) звертається з позовом до «Агровека» (без дефісу). Обидва «веки» претендують за тим позовом на посіви озимої пшениці на полях Пільнянської сільської ради площею 1000 гектарів. Судячи з ухвали, «боротьба» між ними йшла «запекла і безкомпромісна»: «позивач наполягає, відповідач заперечує» і т. д. Словом, безплатне кіно. За що ж «посварилися» брати? Чук на замовлення Гека нібито обробляв землю, засівав її, леліяв, відганяв горобців. І одного дня йому наснилося, що це його посіви. Тож він виставив на полях охорону і став не допускати до них Гека, хоча той повністю розрахувався з партнером за виконані роботи. Суд, звичайно ж, підтримав останнього, бо де ж це бачено, щоб найманець присвоював те, що йому не належить. Отже, «Агро-Век» ухвалою Харківського господарського суду від 6 червня 2007 року визнано власником посівів озимої пшениці. Зверніть увагу: «агровеки» стали сутяжитися за пшеницю не з «Молнією-1», а один з одним. А це свідчить, що вагомих аргументів на їхню користь у них не було.

Власникам земельних паїв та ПСП «Молнія-1» за «мудрим» рішенням, яке ухвалив суддя С. Жельне, випадало лише спостерігати, як один із «Веків» збере їхній врожай. Але вони на цю роль не погодилися. Охороняти жнивне поле вийшли, як кажуть, старі й малі. Проти них «веки» кинули здорованів із охоронної фірми «Каскад». Протистояння знімалося відеокамерою. Ви- йшов фільм жахів. Стоїть потужний комбайн на краю загінки. Його обліпили з усіх боків селяни, наче мурашки. Висять на жатці, лежать під колесами. Не дають йому рушити з місця. Їх намагаються відтягти від самохідця, викручують руки. «Действия «Каскада» были неэффективны...» — поскаржився мені керівник «Агровека» Олег Агафонов. То, може, треба було селян розстріляти на їхньому полі? Був би стовідсотковий ефект! Стовбичили на полі й представники міліції, але не втручалися, бо для них, бачте, рішення суду, яке б воно не було, — святиня. Незважаючи на опір селян, комбайни «Агро-Века» на жнивні поля все ж прорвалися і зібрали не лише пшеницю, а й ячмінь, який сіяла на- весні «Молнія-1». Принаймні так стверджують селяни і М. Білецький. Збирання ячменю проводилося за окремим рішенням суду, подібним до попередніх. Виникає питання, куди ж дивився керівник «Молнії-1», чому не розпорядився проводити збирання одночасно з «Агро-Веком», може, хоч щось із урожаю ранніх зернових та озимих дісталося б його господарству?

Справа в тім, що перед тим, як розпочати збирання на полях Пільного, Чук і Гек за всіма правилами військового мистецтва вдарили «Молнію-1» з тилу. Пізнього вечора у п’ятницю, 13 липня (знову п’ятниця!), одне з жнивних полів у селі Котовка, на якому працювали комбайни «Молнії-1», оточили каскадівці і, як розповідають очевидці, блокували автомобіль «Нива», в якому перебував заступник директора «Молнії-1» Ю. Білецький, витягли його звідти, побили, зробили спробу заволодіти комбайнами, але вона провалилася, бо вся жнивна техніка «Молнії-1» злетілася до місця пригоди, взяла в тісне кільце нападників. «Это было противозаконно, они удерживали наших людей в течении 14 часов, был избит судебный исполнитель...» — нарікав Олег Агафонов. Микола Білецький, який нагодився, поцікавився підставами нападу. З’ясувалося, це діялося згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 6 липня 2007 року, яке було ухвалене за позовом ТОВ «Агровек» до ПСП «Молнія-1». Позивач просив суд витребувати у відповідача борону ДМТ-4, якою той нібито заволодів незаконно, а також 130 тисяч гривень завданої шкоди. У судовій практиці прийнято вислуховувати обидві сторони, проте суддя Е. Швед представників «Молнії-1» на слухання чомусь не викликав і, взявши до уваги лише доводи «Агровека», ухвалив рішення, згідно з яким накладався арешт на все майно «Молнії-1». Таким чином, господарство М. Білецького в розпал жнив було паралізоване. Колись за таке позлітали б голови з винних і невинних, бо перешкоджати жнивам, затримувати їх хоч на хвилину вважалося серйозним кримінальним і політичним злочином. «Молнія-1» не могла приступити до жнив тиждень! При цьому зазнала значних збитків.

Наступного дня М. Білецький кинувся шукати правди до харківських інстанцій. Скрізь відфутболили. Поїхав до Києва, пробився у Генеральну прокуратуру, Вищу Раду юстиції, де його вислухали, обіцяли з’ясувати. З’ясовують і досі...

А судова вакханалія тим часом тривала. 3 серпня 2007 року. П’ятниця. Знову тривожний сигнал із Пільни. Каскадівці зупинили три КамАЗи, що належали «Молнії-1», викинули водіїв. І тільки курява здійнялася за тими вантажівками. Було ясно, що це справа рук Чука і Гека. «Але за що?» — сушили голови представники «Молнії-1». Все стало ясно, коли побачили рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області, згідно з яким «Молнія-1» заборгувала фізичній особі Агафонову О. О. 100 тисяч гривень за борошно, яке нібито він поставляв цьому господарству. Отже, за тією ухвалою виконавча служба мала вилучити частину майна «Молнії-1», якого буде достатньо для покриття боргу, і передати його на відповідальне зберігання ТОВ «Агровек». «Ми ніколи не мали жодних стосунків з О. Агафоновим, і зрештою, чому нас не викликали в судове засідання?» — дивується М. Білецький.

А втім, дивуватися нема чому. Така вже у нас судова система. Корумпована, безглузда, яка не шукає, а закопує істину. «Молнія-1» щодня чекає від неї нових сюрпризів. Вони, вочевидь, будуть, бо О. Агафонов під час зустрічі зі мною заявив, що і кукурудзу, і соняшник у Пільні теж сіяв «Агро-Век», отже, урожай належить йому.

У Пільні я був позаминулої п’ятниці. Близько 17-ї Микола Білецький попередив: «Дивіться, зараз щось буде...» І точно, через кілька хвилин в село в’їхали два КамАЗи з причепами в супроводі автокрана. Стали завантажувати блоки та панелі одного з господарських приміщень. Під’їхали й ми. «Хто такі, звідки, по якому праву?» — поцікавилися у прибульців. Керував ними підприємець В. Купін. Ніяких документів, які б підтверджували його право на цей об’єкт, у нього не виявилося. Заявив, що все це купив у «Агро-Века». Розвантажувати будматеріали категорично відмовився, мовляв, це моє і баста. Микола Іванович кипить гнівом. Ситуація загострюється. В цей момент нагодилися пільчани. В руках у кожного з них або каменюка, або дрючок. Їхньому обуренню немає меж. Прибульці, відчувши, що пахне смаленим, швидко розвантажилися і накивали п’ятами. «Отак щоп’ятниці», — витирає спітніле чоло Микола Білецький.

Нинішні жнива для нього найтяжчі за всю трудову біографію. Всяке було, але воювати не приходилося. Знає, що перейшов дорогу кримінальним елементам, які не зупиняться ні перед чим. В розпал жнив у нього згорів новий будинок у Вовчанську. Випадковість? Навряд, бо до будинку не були підключені ні газ, ні електрика. Сліди, які залишили зловмисники, свідчили про підпал. Отже, акція залякування.

Олег Агафонов вважає, що в усіх епізодах цієї історії «Агровек» і «Агро-Век» захищали свої законні права. Рейдером, на його думку, виступає «Молнія-1», котра вирішила розширити свої володіння за рахунок земель, якими на правах оренди користувався «Агро-Век». Окрім цього, на його думку, «Молнія-1» присвоїла чимало майна «Агровека», а згодом, діючи підступно, зуміла зібрати значну частину урожаю на землях села Пільна. Отож методи керівників «Молнії-1» незаконні, бо вони підбурюють власників паїв до опору правомірним рішенням судів. Та якщо дивитися в корінь, то в усьому винуваті селяни, стверджує О. Агафонов. Чому вони уклали нові угоди оренди, якщо діяли старі? Чого їм не вистачало? Адже «Агро-Век» розраховувався з ними вчасно і в повному обсязі, про що свідчать відповідні відомості. Сьогодні їм не сподобався один орендар, завтра інший. Та вони мають поважати закон. Але справедливість переможе, висловив упевненість Олег Агафонов.

Він має право на свою позицію. Але її слід було відстоювати в суді відкрито, давши можливість опоненту захищатися, а не бити його в спину.

— Немає сумніву, що «Молнія-1» зазнала атаки рейдерів. Ми за те, щоб такі фірми, як «Агровек», в нашому районі не працювали, бо вони ухиляються від сплати податків, підривають соціально-економічну стабільність району, — заявив виконуючий обов’язки голови Вовчанської РДА Віктор Удод.

Смілива заява. Але вона потребує ще й рішучих дій, які мають підтримати облдержадміністрація, Вища Рада юстиції, Генеральна прокуратура, бо справитися з рейдерством силами сільського району неможливо.

Харківська область.

Яndex

Google

Блоги

Новини