Поминальний вінок з хлібними колосками і гілочки калини, що лежать на камені скорботи, як і сам камінь, щедро вкриті дощовими краплями - низьке осіннє небо плаче за тими, кого 75 років тому безжально забрав голод. Низько схиляють голову перед пам’яттю невинно убієнних і ті, хто покладанням квітів та беззахисними під рвучким вітром вогниками свічок прийшли згадати ті страшні для всієї України, для всього народу дні. Представники трудових колективів, установ і організацій міста, учнівська і студентська молодь, які прийшли до каменя жертвам голодомору і політичних репресій, поклали до його підніжжя живі квіти. І першими зробили це голова райдержадміністрації Удод, заступник голови районної ради С.Круподеря, міський голова О.Камінська. Виступаючи під час проведення траурного мітингу, керівники району і міста згадали страшні цифри і факти тих голодних років і закликали нинішнє і прийдешні покоління пам’ятати про це, робити все можливе задля того, щоб така трагедія більше ніколи не повторилася. Під час проведення мітингу було також зачитано спогади кількох очевидців страшної трагедії та оголошено «хвилину скорботи». Від учасників мітингу квіти було покладено і до хреста в пам’ять жертв голодомору, встановленого на центральному кладовищі. По закінченні мітингу настоятель Свято Жено Мироносицької церкви, протоієрей І.Остапович провів поминальне богослужіння.
21 листопада в ліцеї №2 відбулася тематична лінійка «Запалимо свічки», присвячена Дню пам’яті жертв голодомору. Учні 8-Б класу познайомили учнів ліцею, з однією із найтрагічніших сторінок історії українського народу – голодомором 1932-1933 років. Наведені факти і цифри жертв цієї трагедії свідчать, що мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони невинних рідних і близьких були без жалю винищені. Ця категорія могла зупинити життя всього нашого народу. Учні зачитали архіви і спогади очевидців, декламували вірші про страждання і смерть. На знак вшанування пам’яті невинних жертв, були запалені поминальні свічки.