78 річниця Голодомору 1932-1933 років в Україні. Це трагічна сторінка в історії нашої країни й назавжди залишиться такою. Це справи давно минулих днів, але й зараз можна знайти жертв репресій тих років. Вони все ще живі, а з ними й спомини про два найжахливіших роки їх житті і в житті Українт. Для кожної людини важливо знати свою історію, а для нас, українців, дуже важливо знати обставини цього жахливого геноциду в нашій країні. Ви можете почитати підручник з історії, можете подивитися в Інтернеті, можете сходити на виставку, приурочену цим двом рокам, але ви ніде не взнаєте більше про Голодомор, ніж від очевидців цих жахливих подій. Вовчанський район також пізнав жахи Голодомору. Ретроспектива матеріалів сайту про голод:
Розподіл хліба за відпрацьовані трудодні колгоспникам сільгоспартілі «Червона армія» Вовчанського району Харківської області. 1933р. Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного, № 2-12133
ГОЛОДОМОР: СПОГАДИ ОЧЕВИДЦІВ. Жахливі сторінки історії У Вовчанському історико-краєзнавчому музеї зберігаються спогади
мешканців району про жахливі часи голодомору. Сьогодні з частиною з них,
зокрема, мешканців села Мала Вовча, ми пропонуємо ознайомитися на
сторінках газети. Свідчення очевидців про Голодомор Розповідають мешканці сіл Молодова, Салтів, Стариця Вовчанський район: свідчення очевидців Голоду З Матеріалів комісії конгресу США (Свідчення очевидців Голоду. Том ІI.) Розповыдає анонімна жінка 1919 р.н., с.Огірцеве, Вовчанський р-н, Харківська обл.
Колективізація і голод на Україні: 1929-1933 № 147 14 квітня 1931 р. З ВІДОМОСТЕЙ ГРУПИ ІНФОРМАЦІЇ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ПРИМУСОВИЙ ХІД КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ НАПЕРЕДОДНІ ВЕСНЯНОЇ ПОСІВКАМПАНІЇ
З розповiдей про голод 1933р. В. Кривецький так розповідав про свій тодішній виїзд з міста на село: «Навесні 1933 року за розпорядженням Павла Постишева, що прибув в Україну з винятковими повноваженнями від Політбюро ВКП (б), студенти і наукові співробітники харківських вузів були послані на села для прополювання буряків, бо голодні селяни не могли виконувати цих робіт. Студентам і науковим співробітникам Харківського Технологічного Інституту випало їхати до Вовчанського району.
В редакцию Московских радиогазет "Пролетарий" ЛИСТ МЕДПРАЦІВНИКА Т. НАБЕРЕЖНОЇ З М. ВОВЧАНСЬКА ДО РЕДАКЦІЇ ВСЕСОЮЗНОЇ РАДІОГАЗЕТИ "ПРОЛЕТАРИЙ" ПРО ГОЛОД ТА ХВОРОБИ СЕРЕД МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВЩИНИ
РЕПРЕСІЇ. (РОЗПОВІДАЮТЬ ЖИТЕЛІ СІЛ ВОВЧАНСЬКОГО РАЙОНУ.) "Такого слова як "репресії" ми в той час і не знали. Ми ходили в школу, співали «Наш паровоз , вперед лети» , «Барабанщик» , різні народні пісні, такі як «Посію я огірочки», «На городі верба рясна» та інші… А про репресії ніякі і не чули… Тільки були випадки, що вночі приїздив в село «чорний...
НАВІТЬ ЖИВИХ КИДАЛИ В ЯМУ ДО МЕРТВИХ У нашій сім'ї було п'ятеро дітей. Голодували, хворіли, просили хліба. Якось вижили, бо зберегли корову. На ніч заводили в сіни, бо крали. А ще почали люди їздити в Росію. Наш район Вовчанський...
2009 р. Рішенням Апеляційного суду Києва підтверджені висновки слідчих Служби безпеки України про організацію вчинення в 1932 - 1933 роках на території УРСР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму — генеральним секретарем Центрального комітету ВКП(б) Йосипом Сталіним (Джугашвілі), членом ЦК ВКП(б), головою Ради Народних Комісарів СРСР В’ячеславом Молотовим (Скрябіним), секретарями ЦК ВКП(б) Лазарем Кагановичем та Павлом Постишевим, членом ЦК ВКП(б), генеральним секретарем ЦК КП(б)У Станіславом Косіором, членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів УРСР Власом Чубарем та членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК КП(б)У Менделем Хатаєвичем, геноциду української національної групи.
Це рішення Апеляційного суду може бути оскаржене упродовж семи днів у Верховному Суді України. Слухання справи про Голодомор тривало в Київському апеляційному суді 12—13 січня 2010 р. Перед Новим роком СБУ завершила досудове розслідування цієї справи і передала його матеріали до Генеральної прокуратури. Генеральний прокурор Олександр Медведько після ознайомлення з матеріалами справи заявив, що все свідчить про те, що на теренах України було вчинено геноцид. Нагадаємо, що Служба безпеки відкрила кримінальну справу у травні 2009го. Матеріали справи склали понад 250 томів архівних документів (з України та зза кордону), свідчень очевидців, висновків експертиз, проведених кількома інститутами Національної академії наук.
А це правда що у Вовчаньску на одній з головних шкіл досі висить памятна дошка головному винуватцю Голодомору Павлу Постишеву, і ще є досі неперейменована вулиця на честь цого ж комуніста. Адже П. Постишев організовував хлібозаготівлі у 1932-1933 роках на Україні. Може потрібно ініціювати зняття цієї таблиці з ліцєю №2 та перейменувати вулицю, адже це абсурд, вулиця названа на честь головного злочинця української нації!!! І чому мовчить громадскість???
В Волчанске есть улицы им.Касиора,Чубаря,Постышева,Ленина,Кирова,Фрунзе и т.д.Вы представляете какие нужны деньги,что-бы поменять все документацию жителям этих улиц и предприятиям и организациям расположенным на этих улицах?
Ella - скільки коштує перейменувати одну вулицю? думаю не так вжей дорого! невже не можна перейменувати хочаб вулицю Лєніна? не виділяти кошти на реставрацію памятника Леніну і на ці кошти можна перейменувати одну вуицю на рік! Адже цей памятник нам там нідочого! кращеб його знищити, а там побудувати церкву! адже вона стояла на тому місці!
Думаю міська влада повинна знайти кошти, адже це справа національної гідності українців!
Яndex
Google
Блоги
Новини
