1745 рік - землі Нижнього Салтова (нині - Старий Салтів), подаровані Імператрицею Єлизаветою Петрівною венгру Івану Самойловичу Хорвату. В цей час в слободі було три дерев'яних храми: Вознесенський, Георгієвський, Успенський.

1750 рік - у Пасеківці (раніше - Новоспаське, нині - Петровське) заснована церква Покрови.

1750 рік - у Пасеківці (раніше - Новоспаське, нині - Петровське) заснована церква Покрови.

1756 рік - слобода Писарівка Вовчанського повіту, заселена писарем Харківського полку. Власник її венгр Хорват зі своєї слободи Нижній Салтів переселив сюди 500 душ. Храм відомий з 1712 року.

1756 рік - в Хотімлі Вовч. п. засновано храм Святого Миколая.

1760 рік - в слободу Білий Колодязь, на річці Білий Колодязь Вовч. п., граф Іван Симонович Гендріков поселив своїх кріпаків й побудував церкву на честь Іверської ікони Божої Матері, образ якої спас графа, захистивши його від кулі під час битви. (Слобода Білий Колодязь з давніх часів була у володінні козаків-“черкасів”)

1765 рік - вовчанський козак О.Шелестенко підговорив багатьох мешканців містечка Вовчого переселитися на Дон. Але начальство Харківського полку силою затримало селян, “а зачинщиків О.Шелестенка та інших били батогами”.

1769 рік - в слободі Рубіжній Вовч. п. граф Гендріков збудував кам'яний храм Успєнія Божої Матері. Храм Різдва Христова було розібрано.

1774 рік - в Хотімлі Вовч. п. згоріла дерев'яна церква, замість неї збудована і освячена нова кам'яна Покровська церква.

1780 - "При образовании Намисничества в 1780 году Салтовский уезд был расформирован, разделен, его территория с жителями вошла в следующие составленнье округи: Харьковская - 594 душ, Чугуевская - 3231 душа, Волчанская - 3600 душ. Салтов - воеводский город - по неспособности местоположения оставлен без округи. В нем оставлена Нижняя расправа, одна на две округи - Волчанскую и Чугуевскую. В ней заседают расправный судья, 8 заседателей, из коих отсылаются два в советной суд и 2 - в Нижний земский суд. При оных присутственных местах - уездной стряпчий." (Нижня розправа - становий суд першої інстанції для непоміщицьких селян).

1780 рік - місто Вовчанськ стало повітовим, а в 1797 році - заштатним і прираховане до Куп'янського повіту, з 1802 - відновлена повітовість знову.

1780 рік - Організовано намісництво. Верхній Салтів уже не повітове місто, а містечко Хотімлянського Комісарства з 1544-ма жителями.

1780 - "С возникновением Намесничества 1780 года уничтоженой город Салтов в коем Нижняя Расправа на две округи - Чугуевскую и Волчанскую. Тут же есть бывший воеводский двор, винной магазейн, 2 соляних анбара. В Нижнем Салтове бывают изрядные ярманки по большей части деревенскими продуктами”

1782 рік - у Вовчанську збудовано двоповерховий храм з престолами зверху - Святої Трійці, а внизу - Святого Миколая.

1793 рік - в с. Миколаївці Вовч. п. збудовано новий храм Святого Миколая

1791 рік.- Салтів переходить до Чугуївського повіту Харківського намісництва, називається уже не місто, а слобода. За переписом 1810 р. в слободі Верхній Салтів нараховувалось З181 житель.

1792 рік - з маєтку графа Гендрікова (Андріївка Вовч. п.) втекли до Новоросії 74 кріпаки.

1798 рік - у Нижньому Салтові (нині - Старому Салтові) поміщик Хорват побудував кам'яний Вознесенський храм з трьома престолами.

1799 - у Козинці Вовч.п. перебудована церква Архангела Михаїла.

1812 рік - в Верхній Писарівці Вовч.п. закладено Д.І.Хорватом кам'яний храм - “Введення в храм Святої Богородиці”

1814 рік - “...у Вовчанську, - за свідченням Харківського архіву, - з'явилось багато різноманітних промислів і мануфактур, які належать ремісникам та купцям: млини, крупорушки, маслобойні, сукновальні, селітрові заводи та винокурні. Торг на ярмарках ішов в основному худобою”.

1814 рік - у Новому Салтові (раніше - Нижньому, нині - Старому) Вовч.п. за проханням поміщика Д.І.Хорвата дозволено після його смерті створити домашню церкву.

1817 рік - верхньописарівські люди суконної мануфактури Хорвата (Вовч.п.) надіслали на ім'я Харківського губернатора В.Г.Муратова 28 квітня таке прохання:”...Господин Солнцев с первых дней вступления своего на должность опекуна начал делать сам собой, без дальнего рассмотрения, мастеровым, на фабрике работающим, разного пола и возраста людям жестокие телесные наказания.страх и отчаянность возрастных заставляли и далее понудят чинить побеги, а малолетние от ужаса и мучения повергают себя в болезни, и, не перенося оной, безвременно умирают, другие же, вырываясь из рук мучителя, бросаются в реку и утопают. Третьи сделались безумны, а четвертые, женского пола, будучи в тягости бремени, от бою рожают безвременно мертвых младенцев и сами скоропостижно умирают. Подано 1817 г., апреля, 27 дня»

1817 рік - повстання на Писарівській мануфактурі. До робітників приєднались селяни ближніх сіл. Харківський губернатор доносив в С-Петербург, що писарівські селяни Хорвата в Вовчанському повіті “вышли из повиновения и учинили буйство над фабричным мастером и экономическим писарем». Повстання було придушене, але начальство було замінене.

1819 рік - в Писарівці Вовч.п. освячено новий кам'яний храм Введення...

1819 рік - повстання військових поселень у Чугуєві,  у Вовчанськім повіті масові хвилювання селян.