Журналiст Iгор Мiрошниченко у своєму блозi пише: Події 9 травня 2011 року у Львові не на жарт наполохали усіх досі латентних прихильників Всеукраїнського об"єднання Свобода. Рейтингами українських націоналістів, перейнялися представники повного спектру української політики. Питання, чи потрапить ВО "Свобода" до парламенту Олега Медведєва, Ганну Герман, усяких кузів-гаранів, чаленків-симоненків, здається, хвилює більше, ніж нас самих. Маю для всіх заспокійливе у вигляді свіжого вірша геть не українського поета Юрія Нестеренка:
Юрий Нестеренко
День перемоги
Пусть меня извинят за москальскую мову,
Если в данном контексте она некрасива,
Но – мое восхищение городу Львову,
А точнее, конечно – свободному Львиву!
Украина! Где ныне надежды Майдана?
Над тобою глумится донецкая банда!
Эти гниды – детеныши вшей Магадана -
Вновь велят тебе чествовать флаг оккупанта.
Флаг расстрелов и пыток, флаг Голодомора,
Лагерей, депортаций, кровавого бреда,
Палачей и рабов, нищеты и позора,
Флаг бездарной войны и постыдной победы!
Чтоб у тех депутатов отсохли культяпки,
Чтоб родные плевались, заслышав их имя!
В Украине вывешивать красные тряпки -
Это хуже, чем свастики в Йерусалиме!
И ведь главное – все по закону, хоть режьте!
А в ответ – ни импичмента нет, ни волнений...
"Ще не вмерла..." в эфире звучит, как и прежде,
Но увы – вызывает все больше сомнений.
И в России, зашедшейся в рабском угаре,
Все довольнее лыбились хамские хари,
И ползли на парад недобитые твари -
Не солдаты (тех нет уже), а вертухаи.
Но львивяне не предали память народа
И пошли, наплевав на ментов и приказы,
Чтобы встать на пути коммунячьего сброда,
Чтоб сорвать этот шабаш червоной заразы!
И несладко досталось москальским агентам -
Отстоять свои фетиши коротки лапки!
И валялись в грязи их фальшивые ленты,
И пылали по городу красные тряпки!
Пусть теперь пропаганды казенные жерла
Изрыгнут "хулиганы!", кремлевским в угоду -
Слава хлопцам, что впрямь доказали: не вмерла!
Есть кому заступиться за честь и свободу!
Нет, не все еще в жизни решает парламент!
Если с ними законы, но правда – за вами,
Значит, надо идти, наплевав на регламент,
И сразиться с совками не только словами!
Затолкайте им в глотки их цацки и флаги!
Превратите их идолов в прах и руины!
Чтобы те, кто мечтает о новом ГУЛАГе,
И ступить не могли по земле Украины!
И пускай подводить еще рано итоги,
И у власти в столице – все та же орава,
Но сегодня во Львиве был день перемоги!
Коммунякам – гиляку! Героям же – слава!
9 мая 2011
Нема чого додати толерастам та політиканам, які загралися в технології та втратили здатність адекватно реагувати на брутальну наругу над пам"яттю мільйонів українців, знищених кривавим московсько-большевицьким режимом. Ворогові та злодієві завжди треба давати відсіч і не перейматися тим, як він це використає за допомогою шахрайських технологій. Отамани-холодноярці, яких сьогодні на прапор лібералізму намагаються підняти численні політичні банкрути, без роздумів розстрілювали не лише агітаторів з ворожого табору, але й тих, хто прикриваючисть принципами свободи слова та демократії на свої території їх допускав. Українські націоналісти з ВО "Свобода" зліплені з такого ж тіста. Лякайте Яворинами, Бандерівцями та нетерпимою до окупантів Галичиною подібних собі рабів – вони здатні терпіти. Ми – НІ!!!
P.S. Для тих, хто знайомиться з творчістю московського поета Нестеренка вперше, вважаю доречним згадати його інший шедевр під назвою "Держава", присвячений "пабєдітєлям". Здається, не дочитавши двох останніх рядків вірша його надрукувала навіть червона агітка кримського комуніста Льоні Грача.
Додано (11-05-2011, 20:57)
---------------------------------------------
Кому насправді вигідна червонопрапорна провокація проти "Свободи" у Львові?
http://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/4dc29cfd40f48/
Додано (11-05-2011, 21:03)
---------------------------------------------
Посилання на роздуми російського ветерана Михайла Шмульова з російської глибинки. Він пройшов всю Другу світову війну, починаючи з війни, розв'язаною Радянським Союзом проти Фінляндії, та завершуючи її на Далекому Сході в боях проти Японії.
ПОЧЕМУ Я НЕ ПРАЗДНУЮ ДЕНЬ ПОБЕДЫ