Експозиція музею-заповідника «Верхній Салтів» згорнута через те, що у приміщенні  здійснюються серйозні будівельно-ремонтні роботи. Проте Ігорю Захарову вдалося побачити будівельників (роботи у самому розпалі), поспілкуватися з ними та директором музею- заповідника НІНОЮ БРАЖНИК.

У Печенежского водохранилища, которое уже много лет является самым популярным курортом для харьковчан и, казалось бы, объезжено вдоль и поперек, есть немало неизведанных мест для любителей зеленого туризма и исторических находок. Старый Салтов, Печенеги, район Верхнего Салтова и Писаревка — неисчерпаемый кладезь доступных всем путешествий в летние выходные.

Хто б міг подумати, що ця заросла очеретом та верболозами річечка, схожа скоріше на болітце, має таку назву – Отрокова криниця. Власне, йдеться не про тих «отроків», які біля села Рубіжне під палючим сонцем ловлять сонних карасів з містка і яким байдуже, звідки взялася така назва.  А в мене серце завмирає від хвилювання, адже це майже диво, що якийсь струмочок 920 років зберігав пам’ять про половецького хана Отрока. Це він, могутній володар степів за Дінцем та Вовчою, жив у «часи Бусові», про які згадується у найпоетичнішому слов’янському епосі «Слово о полку Ігоревім». Про це доречно згадати сьогодні, коли святкується День слов’янської писемності.

Нынешним летом экспедиция харьковских археологов в Верхнем Салтове и возле поселка Метайловка оказалась одной из самых успешных в Украине. Древние таможенники» умели делать трепанацию, а воины возили с собой пищу на пять лет.

Уникальная золотая византийская монета и серебряный поясной набор хазарского военачальника, череп с остатками волос воина, сбруя боевых лошадей, бронебойный наконечник копья, боевой топорик клевец, катакомбные захоронения обитателей огромного древнего города Серате – это только часть находок двух совместных экспедиций Харьковского исторического музея с ХНУ им. Каразина и Академией культуры.

'Верхній Салтів', історико-археологічний музей-заповідник імені В. О.Бабенка