Верхний Салтов: Гений Места - Публикации

ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ МАРТИНЕНКО

(Наш земляк - учасник «Атаки століття»)
“Атака століття” - так світова преса охрестила затоплення фашистського корабля “Вільгельма Густлава”.

Бджільництво

“В лесах и между полей в кустарниках содержат жители пчелиные заводы. Ульи для пчел делаются легкие однодонные, вверху поуже, а внизу поострее. На зиму становят пчеляки в деревянные погреба, медом и воском промышляют торговцы во многие места и за границу.”
М.Загоровський

Рибальство

“Риби в Дінці водилось багато. А соми які були! Колись в колесо водяного млина попав такий величезний сом, що прийшлось зупиняти млин,”- розповідав житель села Верхній Салтів.

Особисте життя В.О.Бабенка

Василь Олексійович віддавав всього себе любимі роботі, науковим дослідженням, експедиціям, був учасником семінарів, конференцій, виставок… В зв'язку з чим відповідно складалось його особисте життя.
В часи, коли він працював директором Вовчанського культурно-історичного музею, його доля так нагадує нам життя Сікорського М.І., знаменитого Сікорського з Переяславля-Хмельницького.

Відкриття салтівсько-маяцької археологічної культури

2007 року виповнюється 130 років від дня народження першовідкривача салтівської археологічної культури Василя Олексійовича Бабенка, 50 років від дня його смерті та 105 років XII Археологічному з'їзду, на якому на весь світ було заявлено про нове відкриття - Салтівську археологічну культуру.

Свідчення, які було зібрано під час краєзнавчої експедиції 2004 року

Досліджуючи життєвий шлях В.О. Бабенка, співробітниками музею-заповідника “Верхній Салтів” було знайдено багато людей, яки його пам'ятають. Завдяки їм, цим небайдужим. Було знайдено місце поховання вченого.

З історії українського борщу

Колись давно, дуже давно, в далеку сиву давнину, коли ще первісні люди України не знали хліборобства, коли сильніші члени родини виходили на лови, а слабші йшли збирати рослинні продукти, як листя, стебла, цілі рослини, коріння, плоди та насіння, збереглося збирання листя однієї рослини. Цією рослиною є щавель, де-інде його називають квасок. Листя щавлю споживали колись свіже, сире, а вже значно пізніше його стали варити. Спочатку, мабуть, разом із різним іншим зіллям, може з м’ясом, може з зерн

ФРАЗЕОЛОГІЯ У ПОВСЯКДЕННІЙ МОВНІЙ ПРАКТИЦІ МЕШКАНЦІВ СЕЛА ВЕРХНІЙ САЛТІВ

Цей матеріал збирався на протязі кількох років по селах Вовчанського району.
Співробітниками історико-археологічного музею-заповідника «Верхній Салтів» складався цей фразеологічний словник нашої верхнєсалтівської говірки на протязі кількох років. У міру накопичення матеріалу, фразеологізми розміщувались в алфавітному порядку з урахуванням першої літери першого слова.

Купальське дійство

Під вечір на березі річки чи ставка збираються дівчата, приносять квіти, Марену (солом'яну або очеретяну ляльку) і сідають плести вінки. Потім приходять хлопці з Купальським деревом, закопують його і встановлюють Світовида. Ставлять символічні ворота-браму (дві зв'язані з одного боку, а з другого - розведені жердини, прикрашені зеленим гіллям, квітами, стрічками) з робленим півником угорі. Через цю браму мусить увійти до місця вчинення Купальського дійства кожен його учасник. Перед заходом сонця

Ніч з 6 на 7 липня - Ніч на Івана Купала

6 липня (23 червня за ст. ст.)- Купальниця (Купайлиця) - переддень свята Купала.
Ніч з 6 на 7 липня - Ніч на Івана Купала.
«В древности в ночь на 7 июля собирали разныя травы (плакун-траву, оболень-траву, чертополох, разрыв-траву)
7 липня -- Свято Івана Купала (Різдво славного пророка, Предтечі і Хрестителя Іоанна)
Свято Івана Купала має такі традиції: Величання Сонця; величання Землі; величання Води; збирання лікарських рослин; володіння секретами закличок; володіння секретами рухової актив

Про авторів матеріалів розділу "Верхний Салтов: Гений Места"

Матеріал розділу підібрано і підготовлено співробітниками історико-археологічного музею-заповідника "Верхній Салтів" - А.Ю.Бражник, Н.М.Бражник, С.І.Бражник, Т.Ю.Громова
Фотографи - Ю.В.Бондаренко, М.Р.Громов, Н.М.Бражник

Розділ розрахований на масового читача, вітчизняних та зарубіжних туристів, а також всіх, хто не байдужий до історії і культури рідного краю.

Народний ляльковий театр «Вертеп»

Вшановуючи предків роду, люди вірили в чари перевтілення. Тому на новорічних святах, славлячи Різдво світу (за язичницькими віруваннями) ходили колядники, ряджені зайцем, ведмедем, козою тощо, бо тоді їх, мовляв, не пізнає Мара, та розігрували вистави. Робилися також своєрідні дійства з фігурами тварин, вирізьблених з дерева. Під час вистави свічка давала тінь від фігур, які рухалися по колу, на оригінально зробленій скринці, заворожуючи не лише малечу, а й дорослих. Тим часом розповідалася казк