Верхний Салтов: Гений Места - Публикации

ПОЛОВЕЦЬКІ ЧАСИ (XI - XII СТ.СТ.Н.Е.)

"...Кого не видала на своем лице земля русская! Обливал ее кровью детей ее злой татарин, а прежде рыскал по ней дикий половец, а еще прежде опустошал ее дикий гот.Древняя песнь о полку Игоревом говорит о готских пленница:”Звоня русским златом, поют время Бусово, лелеют месть Шарукану.”Шарукан, князь половецкий, известен в летописи под 1107 годом.Бусов яр и поныне известен - в 15 верстах от берега Донца и Салтова к востоку. Готские девушки поют время Буса, конечно, по приятному воспоминанию о дав

ВЕРХНІЙ САЛТІВ І “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ

Історико-географічне дослідження на тему:
“ВЕРХНІЙ САЛТІВ І “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”
( ЗВ'ЯЗОК МІЖ НАРОДНОЮ ТОПОНІМІКОЮ МІСЦЕВОСТІ ВОВЧАНСЬКОГО РАЙОНУ
І ПОДІЯМИ, ЗМАЛЬОВАНИМИ В “СЛОВІ...”)

Верхній Салтів в складі Хозарського каганату

Савгар, Сарате, Сальтан-град, Салтанов, Салтов... - це різні назви одного й того ж міста, нинішнього Верхнього Салтова.
Верхній Салтів - перлина Харківщини. Притягує до себе мальовнича місцевість, ліс, водосховище, сприятлива екологія. Чудові місця для відпочинку. Але основне, заради чого приїздять сюди туристи та науковці, це, звичайно, верхньосалтівський археологічній комплекс.
На цій землі, де в літку квітне різнотрав'я, гудуть джмелі і бджоли, спека на сонці сягає за тридцять градусів,

МІСЦЕВІ ПЕРЕКАЗИ І ЛЕГЕНДИ.

На місцях старовинних городищ ДУЖЕ БАГАТО ВСІЛЯКИХ ПІДЗЕМЕЛЬ, ПЕЧЕР, ЛЬОХІВ, ЩО З'ЄДНУЮТЬСЯ МІЖ СОБОЮ, В ЗВ'ЯЗКУ З ЧИМ ВИНИКЛО ЧИМАЛО ЛЕГЕНД ТА ПЕРЕКАЗІВ.

ОСЬ ДЕЯКІ З НИХ :

ФАУНА Вовчанщини

Тваринний світ в місцевості багатий.
Розпочнемо з опису комах : жуки-рогачі, травневий та мармуровий хрущі, золотава та мармурова бронзовка, жук-носоріг, лускун плаский, горе картоплі - колорадський жук, жук-вусач ( з дуже довгими вусами - нерідко довшими за тіло - їх личинки розвиваються в деревині, звідси друга назва - дровосіки ), божі корівки (відомі хижаки, які знищують тлю та кліщів), листоїди, які мають дуже яскраве забарвлення, короїди, довгоносики, чорнотілки та ін. Потрібно зауважити,

Вовчанщина: геологiя, гiдрографiя, рельэф, грунти

ОРОГРАФІЯ
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА КОРИСНІ КОПАЛИНИ.
ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН МІСЦЕВИМ НАСЕЛЕННЯМ.
РЕЛЬЄФ
ПОВЕРХНЕВІ ТА ПІДЗЕМНІ ВОДИ
ГРУНТОВЕ ПОКРИТТЯ

Вовчанщина: КЛІМАТ ТА АГРОКЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ. ПОРИ РОКУ

Взагалі в агрокліматичному відношенні територія Вовчанщини благоприємна для розвитку сільського господарства, його галузі - рослинності: достатня кількість сонячної радіації та тепла співпадає з необхідною кількістю опадів.

Природне середовище Вовчанщини: РОСЛИННІСТЬ

Типами рослинності Вовчанщини є пагорбні гаї та лугові степи. Також трапляються соснові та дубово-соснові ліси. Поряд з дубом росте липа, клен, ясен, деінде - вяз. В підлісках зустрічаються яблуня та груша, береза, осина, біла акація. Із кущів в гаях багато ліщини, бересклета, клена татарського, свідини. На узліссях росте терен, гльод, шипшина...

Вчені, імена яких пов'язані з історією дослідження салтово-маяцької культури

Вчені, імена яких пов'язані з історією дослідження салтово-маяцької археологічної культури
Першовідкривач салтово-маяцької археологічної культури - Бабенко Василь Олексійович. Дослідники салтово-маяцької археологічної культури: С.А.Плетнева, С.А. Семенов-Зусер...

РЕПРЕСІЇ. (РОЗПОВІДАЮТЬ ЖИТЕЛІ СІЛ ВОВЧАНСЬКОГО РАЙОНУ.)

"Такого слова як "репресії" ми в той час і не знали. Ми ходили в школу, співали «Наш паровоз , вперед лети» , «Барабанщик» , різні народні пісні, такі як «Посію я огірочки», «На городі верба рясна» та інші… А про репресії ніякі і не чули… Тільки були випадки, що вночі приїздив в село «чорний...

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОН В ЧАСИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

18 квітня 1918 р. - 65 - тисячна австро-німецька армія окупувала Харків . На Вовчанщині разом з німцями з'явилися загони гайдамаків. Почався терор. Сільські ради було розгромлено. Німці по селах проводили реквізицію. Грабували цукор, хліб, олію, корів , свиней , курей, гусей...

ВИНИКНЕННЯ САЛТІВСЬКОЇ СЛОБОДИ (НИНІШНЬОГОВЕРХНЬОГО САЛТОВА) .

В 1638р. після придушення повстання гетьман Яков Острянин з товаришами прийшов з підлитовського Жовнина на Слобідщину , посилився на місці сучасного Чугуева, а в 1639 р. "...Московський цар Михайло Федорович жалує гетьмана війська Запорізького Якова Острянина Салтівським юртом...